Віктор Бакула: Семантика націоналізму

Поняття “націоналізм” використовують у трьох значеннях:

1) націоналізм як людське почуття;

2) націоналізм як політична ідеологія;

3) націоналізм як концепція політичної філософії.

Для того, щоб зрозуміти сутність націоналізму як політичної ідеології, необхідно розкрити зміст самого поняття ідеології. Ідеологія – це певна сукупність взаємопов’язаних ідей, цінностей, символів і ритуалів призначених об’єднувати людей для ведення спільних політичних дій. Оскільки політична ідеологія орієнтується на масову свідомість, для неї характерне спрощення відповідної концепції політичної філософії. Ідеологія існує не як об’єктивне відображення дійсності, а як певна модель впливу на неї, як ідеальний образ, що відповідає на питання “як має бути?”. Кожен такий образ має свою центральну цінність. Творення суспільно-політичних ідей змушує віддавати перевагу одним цінностям, на противагу іншим. Таким чином націоналізм можна визначити як політичну ідеологію, в якій нація є найважливішим поняттям і центральною цінністю.

Націоналізм як політична ідеологія виникає у ХХ ст. з появою перших політичних партій, які позиціонували себе як “націоналістичні”, мали свої політичні програми і усвідомлювали себе конкурентами інших політичних партій в боротьбі за політичну владу.

Кожна політична ідеологія ґрунтується на відповідній концепції політичної філософії. Націоналізм як концепція політичної філософії існує як певний напрям інтелектуальної діяльності, тому йому притаманна підвищена самокритичність – філософія починається з сумніву і є критичним мисленням.

Слід зазначити, що націоналізму і як політичній ідеології, і як концепції політичної філософії притаманна значна варіативність у часі і географічному просторі. Поняття націоналізм використовують настільки різні політичні рухи, що іноді доводиться замислюватись, чи дійсно мова йде про одне й те ж явище. Саме тому німецький соціолог Петер Альтер пропонує при дослідженні ідеологій користуватися поняттям не “націоналізм” а “націоналізми”.

Ентоні Д. Сміт, намагаючись знайти спільні ознаки для всіх різновидів націоналізму, подає такий список основних тверджень:

1. Людство природним чином поділяється на нації;
2. Кожна нація має свій самобутній характер;
3. Джерелом усієї політичної влади є нація, колектив в цілому;
4. Задля свободи й самоздійсненя люди повинні ототожнювати себе з нацією;
5. Нації можуть зреалізувати себе тільки у їхніх власних державах;
6. Відданість нації-державі перевершує всі інші відданості;
7. Найважливішою умовою всесвітньої свободи й гармоній є зміцнення національної держави.

Ще однією характерною ознакою націоналізму є його “протеїстичність” чи “хамелеоноподібність” – тобто здатність існувати під прикриттям інших ідеологій. Показовим прикладом тут може бути боротьба проти так званого “буржуазного” націоналізму в російському комунізмі. Цю боротьбу російський комунізм вів майже виключно проти неросійських націй. Фактично це свідчило про відступ від принципів комунізму і поєднання його з агресивним російським націоналізмом. Отже, російський комунізм є ще одним прикладом того як певна ідеологія містить націоналізм як свій складник, вважаючи його при цьому несумісним із власними принципами. Гегемонізм російського комунізму можна зрозуміти тільки беручи до уваги російський націоналізм, як його складову частину. Це у свою чергу допомагає зрозуміти “націоналістичну” реакцію, яку він викликав як у країнах від Югославії і Східної Європи до Китаю, так і в межах Радянського Союзу.

Націоналізм як людське почуття являє собою сукупність внутрішніх ірраціональних почувань, переживань, прагнень зумовлених усвідомленням індивідом належності до певної національної спільноти. Націоналізм – це любов до своєї нації, Батьківщини, її історії, культури, традицій. І водночас це ненависть до кожного, хто посягне на об’єкти цієї любові. Націоналізм – це почуття обов’язку перед нацією, почуття відповідальності не тільки перед сьогоденням, а й перед минулим та майбутнім, перед тисячами поколінь, що відійшли в небуття та мільйонами тих, що прийдуть після нас.

Заступник голови Дарницької районної організації ВО «Свобода»

з питань політичної освіти Віктор Бакула

 

Лічильник