червня 12, 2013

ДЕНИС ЛУПАЧОВ: УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО СЬОГОДНІ

            У квітні перебував у відрядженні у Запорізький області.

            Маленький відступ стосовно того, що відрядження не було заплановане, відтак питання про придбання квитків постало за годину до відправлення потягу. У залізничних касах залишилось декілька квитків у СВ купе, які коштували майже як квиток на літак, тому їхав автобусом.

            Вважаю, якщо є попит, то перевізникам необхідно його задовольняти, тому пропоную прислухатись до думки та задовольняти попит будь-якою ціною, наприклад зобов’язати добавити додаткові вагони/автобуси (адже не тільки мені одному не вистачило квитка), а це прибуток підприємств, відповідно сплата податків державі.  Не менш болюче питання стосується того, що подорож шляхом 800 км. триває понад 12 годин. І  це по Україні! Замість прийнятих у Європі, а не у Митному союзі, 3-4 годин, а це наш такий дорогоцінний час.

            Дороги: вкотре правильніше буде сказати – «напрями», міжміський автобус пересувається зі швидкістю 40-50 км/г, адже дороги в Україні відсутні.  Яма на ямі! Якщо ці ями будуть ремонтувати  лопатою, а не повністю знімати асфальтне покриття і перекладати заново раз і на завжди, то кращої схеми для відмивання коштів й не вигадаєш, повторюючи її з року у рік.

            Медицина: безкоштовна медицина в Україні напевно тільки у Феофанії, ДУСі та у статтях Конституції України. Ліки, найбільше представлені чомусь іноземного виробництва, а не вітчизняного аналогу, безкоштовно не надаються, а купуються за власний рахунок. Якщо у людини немає коштів – вона залишається на самоті і ніхто їй не допоможе. Аптека у селі це «найкращий бізнес» – черги, черги та ще раз черги!

            Медичне обладнання у лікарнях морально й фізично застаріле, таке враження,  неначе у 18 сторіччі. За кордоном людей виліковують, борються за їхнє життя, а тут нескладні хвороби,  а людина може втратити життя…

            Так звана «медична реформа» нічого доброго й хорошого не несе. Лікарні у селах зачиняються, автобуси не їздять, люди вимушені з мізерної пенсії наймати приватних перевізників та їхати у сусідні села, районні центри на прийом до лікаря.

            Одразу скажу, що люди, які приїхали до столиці із надією на одужання власних дітей, не можуть отримати відповідної медичної допомоги, адже коштує таке лікування шалених коштів, які для звичайного українця неможливо заробити, навіть впродовж всього життя. Наполягаю, що у бюджеті України необхідно передбачити «захищену» статтю, відповідно до якої повинні виділятись необхідні кошти на лікування важких хвороб дітей (в т.ч. для операцій). Оскільки, для батьків немає нічого найважливішого у світі ніж здоров’я дитини. Зазвичай пересічним батькам не вистачає коштів на складне, довготривале лікування, тому держава зобов’язана допомагати безперебійним фінансуванням важко хворим дітям, адже ці діти – майбутнє держави!

            Церква: найделікатніше питання, більшість людей можливо б і оминуло його, але порядок треба наводити всюди, тому висвітлюватиму  і це питання.  Церква Московського Патріархату, але під час розмов місцеві жителі вкрай негативно згадують місцевого дяка. Якщо необхідно провести літургію, то люди їздять до сусіднього села і привозять іншого, адже місцевий й далеко не тягне на взірець совісті та моралі. Збагачується шаленими темпами (будинок, мікроавтобус, мотоцикл і т.д.). Якщо у церкви є грошові кошти це добре, але не впевнений, що вимагання коштів з прихожан за Хрестини, молебні, весілля і т.д.  є справедливим…

            Робочі місця: відсутні… Роботу можна знайти у декількох продуктових/будівельних магазинах, автобусному та залізничному вокзалах, автозаправках. Інша частина працездатного населення у віці 20-50 років вимушена їхати у найближчі міста, але більшість залишається вдома без роботи,  як наслідок вночі навіть не можна залишити у дворі цедро, адже вранці його можна і не знайти.

            Можновладці! Побудуйте хоча б один невеличкий  завод! Люди будуть працювати, отримувати кошти, як наслідок зможуть купувати дітям книжки, одяг, іграшки. ремонтуватимуть старі батьківські хати, їздитимуть хоч іноді відпочивати (так-так, у селах теж живуть люди, які через бідність ніколи й не виїжджають за межі свого села, а за кордон – і поготів).

            Автотранспорт: на відміну від декількох «латифундистів» (окрема болюча тема, адже збагатились виключно через зв’язки у сільській раді) і місцевих можновладців, по селу переважно зустрічається автотранспорт ще  радянських часів. Це стосується тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів, мотоциклів, мопедів, велосипедів. Не кажу про те, що майже зниклі з вулиць м. Києва «Жигулі», у селах й досі вважаються нездійсненною мрією…

            Інфраструктура: відсутня. Як сказано вище, лікарня через «медичну реформу» зачиняється. Люди літнього віку ідуть з життя, молодь їде до міст, відтак цілі вулиці із запущеними будинками залишаються покинутими. Змагання з футболу відбуваються на полі – паркан та лавки стадіону не витримали «знущання» часом. Школи ремонтуються за батьківські внески. Вільний час діти вимушені проводити на вулиці, хоча наскільки талановиті в Україні діти! Після отримання доброї, якісної освіти, розвинувши свої схильності у музиці, спорті, вони  могли б прославляти свою країну.

            Товариство, 21 сторіччя на дворі, чому українці через купку найгірших представників нації (люмпенів, продажних холопів, псевдо лідерів, хабарників), вимушені проживати своє життя в таких умовах. У той час коли не такі великі та багаті природними копалинами країни, як Україна живуть набагато краще…

Знаєте, ще дуже довго можу розповідати із болем у серці про:

- сьогоднішній стан справ в Україні;

- про тих, хто ставлячи власні інтереси (бізнесові, політичні) вище Державних довів Україну до такого стану;

- про те, що необхідно зробити із вище зазначеними діячами;

- про шляхи вирішення цілого комплексу проблем,

але сьогодні не маючи повноважень, зазначу лише одне: у представників ВО «Свобода» є бачення, бажання і політична воля ДОКОРІННО змінити ситуацію!

 

Голова секретаріату

Дарницької районної у м. Києві організації ВО «Свобода»

Денис Лупачов

Лічильник