травня 8, 2013

Травневе загострення ПР

Щороку в травні ми стаємо свідками провладних провокацій, щодо тематики Другої світової війни. Після приходу на президентський пост Януковича, стало «доброю традицією» для “регіоналів” чинити антидержавні прояви неповаги до держави, яка, на жаль, дала можливість дрібним шахраям й відвертим кримінальникам сколотити собі економічний й політичний капітал гідний справжніх царьків. Дякуючи українському народу за терплячість, регіонали кожного травневого місяця щедро топчуться на пам’яті десятків мільйонів українців, що загинули  в роки російсько-більшовицького експерименту 1917-1991 рр.

Зневага до України і нації є особливою характерною рисою поки що правлячої ПР. Особливо це відчуття загострюється в травневі дні, коли замість вшанування жертв війни, висловленні шани до загиблих, влаштовується бридка пиятика, танці на кістках й комічне копіювання російської неоімперської, путінської моделі відзначення дати, яка поєднала монархічний триколор, червоний прапор, двоголового царського орла і піктографічну більшовицьку зірку.   

Кожного року різноманітні невігласи з ПР, деякі з яких за життя не прочитали жодної книги, але вже є професорами, прагнуть втягнути Україну в цей путінський маразм. Воно й не дивно, адже левова частка блакитних – це вчорашні червоні з відповідними ідеями й набором цінностей. Саме тому  неосовки з ПР в силу власної обмеженості не здатні витворити українську систему цінностей й українську парадигму відзначення дати завершення війни у Європі, адже війна не завершилась 8-го, чи 9-го травня, і значна частина українців, що служили в Червоній Армії, продовжувала воювати і вмирати на фронтах проти імператорської Японії в Манчжурії та на Далекому Сході  й лише 2 вересня 1945 р. світова війна добігла свого кінця.

Звичайно, марно доводити псевдо еліті з клептоманістичним способом життя, що Друга світова війна за участі СРСР почалась 17 вересня 1939 р. в момент вторгнення РСЧА на територію суверенної Польщі, і те, що до 22 червня 1941р. Сталін встиг провести широкомасштабну війну з Фінляндією, окупувати Прибалтику, Бессарабію, Північну Буковину й вести широкомасштабну підготовку для вторгнення в Європу. Ці факти ставлять СРСР не в жертву, а в співучасника і сам міф «Великой Отечественной войны» за таких обставин виглядає доволі спірним.

За обставин, коли Україною править огидний симбіоз колишніх представників компартії і криміналу, підтриманий злюмпменізованими групами,  сподіватися на природний відхід від керівного процесу в Україні заідеологізованої більшовизмом номенклатури, включно з злодійкуватими комсомольцями, – марно, оскільки покоління совка виховує собі на заміну неосовків, які стоятимуть на сторожі існуючих ідеологем, бо лиш за таких обставин вони зможуть зберегти владу.

Тому до влади в Україні, природно, прийдуть сили, які не заражені комуністичною бацилою, позбавлені холопської натури пристосуванства та угодництва й з Ідеєю, яка на вічно відгородить Україну від імперських  прагнень Росії вернути нашу державу у світ гулагів, голодоморів та тиранії, бо сонце Свободи вже освітлює своїми променями найвіддаленіші терикони Донбасу.

P.S. Щодо дати «9 травня». Відомо, що вільний світ святкує дату завершення війни у Європі 8 травня, а Росія та її ідеологічні сателіти – 9-го, вся проблематика полягає в часовому казусі. Безумовна капітуляція Німеччини настала опівночі 8 травня (за Грінвицьким часом). За московським часом то була 5 година ранку 9 травня.

Олександр Понипаляк

Дарницький осередок ВО «Свобода»

Лічильник