Останні новини

травня 23, 2013

Народний депутат Ю.Михальчишин ВО “Свобода” рве регіоналів

травня 21, 2013

Зустріч з народним депутатом України Андрієм Іллєнком

Зустріч

з

народним депутатом України

Андрієм Іллєнком

 

23 травня 2013 року о 19:00

у БК «Дніпро» по вул. Бориспільська, 10  

 відбудуться відкриті загальні збори

Дарницької районної організації ВО «Свобода»,

в яких візьме участь  народний депутат України

Андрій Іллєнко.

Запрошуємо всіх бажаючих.

Телефон для довідок:

093-8-999-064 (Володимир Бохняк)

травня 17, 2013

Вставай Україно!!!

18 травня о 12:00

з Європейської площі

до Софійського майдану вирушає

всеукраїнський марш протесту.

Приєднуйтесь!

Наші вимоги:

  • Відставка Януковича та дострокові президентські вибори

  • Призначення виборів київського міського голови та Київради

  • Європейська інтеграція на ділі, а не на словах

  • Припинення політичних репресій, звільнення Юлії Тимошенко та інших політв’язнів

  • Скасуванні пенсійної, освітньої та медичної “реформ”

  • Дотримання принципів демократії, прав та свобод людини

Кияни

Ми обурюємося владою на кухнях, в офісах, у соціальних мережах. Режим не чує нікого, поки кожен говорить сам до себе. Лише потужний хор із мільйонів голосів змусить владу прислухатися до людей.

Сотні тисяч громадян по всій Україні вже взяли участь в акції “Вставай Україно”. 18 травня до Києва на мирний марш люди їдуть з усієї країни.

Кияни та мешканці Київщини, приєднуйтеся!

Якщо залишитеся осторонь, не буде не лише дострокових, але і планових виборів. Кримінальний окупаційний режим залишиться при владі якщо не навічно, то не на один десяток років.

Боротьба за майбутнє починається вже сьогодні!

 

За Україну, за її долю,

за честь, за славу, за народ!

травня 11, 2013

Попов сам розуміє, що програє.

            Оприлюднено вголос шушукання між собою «варягів» Попова: «кожного тижня проводяться соцопитування Киян стосовно того, хто б переміг на найближчих виборах мера, у разі їх проведення у найближчу неділю?». Результати зазначених опитувань постійно не на користь Попова та його кишенькової ради (надалі за текстом: «Попорада»). Тому, сьогоднішня позиція КМДА та КМР наступна – вибори не проводити до тих пір, поки опитування Киян не засвідчить перемогу «Попоради». Тим часом, обрано стратегію замилювання очей – будування Патьомкінських сіл з метою створення образу господарника, на відміну від Льоні, який відлетів із молодою командою. Дана вказівка причепурити місто до свят: 9 травня, Дня міста, Хрещення Русі. Особисто проїжджаючи 8 травня по пр-ту Перемоги помітив працівників благоустрою, які висаджували квіти та чистили обеліск, да-а, чудовий господарник, раніше ж не було часу зайнятись цим, а ніж напередодні свята, і це стосується всього у місті. Працюють не на вирішення реальних проблем Киян (будівництво метрополітену на Троєщину, зниження цін на квадратні метри у Столиці для молодих родин), а на створення ілюзії чудового менеджера: озеленивши декілька кварталів та пофарбувавши декілька фасадів тощо»

 Тепер оголошу, стосовно зазначеного вище, думку автора статті.

            Шановне товариство, це корупційне, із відсутнім сумлінням «вобло», під назвою «Попорада», керує Столицею далеко не один рік. Адже, депутати Київської міської ради обрані у 2008 році, а Попов призначений у 2010 році, відтак часу для змін було вдосталь. Якщо Вас все влаштовую, можете на вибори навіть і не ходити, вони знову будуть нас дурити. Потрібні нові люди, молодь (не та, що прийшла з «космосом» та спаплюжила інших), яка не пронизана «комуняцьким» хабарництвом, а вихована у самостійній Україні, була за кордоном, бачила інші гарні міста та мріє зробити Київ справді Бізнес Столицею Східної Європи, посунувши Москву, тим самим створити справжнє інфраструктурне місто. При цьому, роблячи акцент на багатовікову історію Києва та його красу! Стосовно Попова, він працював у маленькому містечку, тому Київ для нього це вже Нью-Йорк, Дубаї, місто-мрія, його все задовольняє! З усіма проблемами Столиці: ЖКГ, дороги, неякісним наданням послуг, обсягом майбутніх необхідних робіт, кількістю населення, владних повноважень, розміру бюджету міста, у Попова вже запаморочується голова, він навіть не знає що можна було б змінити?!!! Для Попова, сьогоднішня посада – пік кар’єри ( як він висловлювався сам, слугує чомусь Президентові, а не Киянам). Посада, на якій він мріє ще хоча б трішки затриматись з метою володіння владою та збагачення, а не впровадження змін. Висновок: якщо Вас влаштовують речі, з якими ми кожен день зіштовхуємось: дороге житло, розбиті дороги, старі трамваї, занедбані ліфти, побиті поштові скриньки, не працюючий, увечері, громадський транспорт, сміття на прибудинкових територіях, сором для старовинного міста через велику кількість МАФів, наявність ганебних маршруток, перевантаженість станцій метрополітену (Вокзальна, Палац Спорту, Золоті Ворота), котрий рік поспіль обіцянки будівництва метрополітену на Троєщину, «аерозольний» сміттєспалювальний завод у Дарниці, відсутність парковочних місць у центрі та на околицях, продаж ЦУМу, нищення фабрик та хлібозаводів із озерами, з метою забудови, ще продовжувати?! Тоді можете й не ходити на вибори, все так і залишиться, а в іншому разі голосуйте за молодь, адже з такими темпами і життя не вистачить чекати «покращення». До речі, все вище зазначене стосується і Київської міської ради. Які зміни привнесли її діючі депутати для Киян, окрім розподілу земельних ділянок підконтрольним підприємствам, адже за 5 років виконаної якісної роботи для розвитку Столиці так і не побачимо…

Денис Лупачов.

Дарницький осередок ВО «Свобода»

травня 10, 2013

Джерела які ми втрачаємо

В наш час поширилась практика збувати певні матеріальні й духовні цінності за ринковим принципом, зокрема історичні документи. Мало кого з пересічних обивателів цікавить дана проблематика, але вона турбує тих, кому ці документи належали й чиї долі та життя назавжди відкарбувались на їхніх сторінках, особливо, коли мовиться про тематику таких складних років й подій, як 1940-ві і діяльність ОУН та УПА.

На сьогодні поряд з легальними архівами, відкритими колекціями, різноманітними архівними фондами існує паралельний світ, цинічний, безпринципний й меркантильний – нелегальний чорний ринок. На жаль, архіви визвольного руху стали об’єктом зацікавленості чорних археологів, котрі, переслідуючи дріб’язкові інтереси, не надто переймаються збереженням свідчень від яких залежали і залежать долі загиблих й їхніх рідних.

Прикладом цього явища можуть слугувати деякі документи, які були витягнуті нами з чорного ринку, зокрема автобіографічні відомості складені СБ ОУН (б) на персону С.І. [1, c. 1]. Що дають нам ці матеріали? По-перше, подається коротка біографія особи, наводяться певні особливі риси поведінки персони С.І., його характеристика, типаж. По-друге, висвітлюється  ставлення С.І. до підпілля, взаємовідносини з родиною та односельчанами.  «Перебуваючи ще в своєму родинному селі, С.І. був знаний як спекулянт-крутій, який завжди встрявав туди, де бачив певний інтерес для себе. І так добре був знайомий із польською адміністрацією, що мав потертя в державних чиновників. Але рівночасно старався він бути, бодай надверх, у добрих відносинах з місцевими активістами.» [1, c.1] {текст тут і далі подається в оригіналі}. Подібним чином складена відомість на особу Г.І. Доволі дрібний рукопис на 3-х сторінках надає нам свідчення на людину очима підпільників. Розбитий на 11 позицій, документ відображає докладну компрометуючу інформацію. «4. Подав акт на голову копиративи. Сказав большевикам, що до копиративи привозять мануфактуру, а люди її не дістають, бо голова копиративи кудись діває. За один день після поданого акту на крамара і на голову копиративи, (текст пропущено – авт.) нач. Ковальов їх покликав до району на МГБ… Ковальов потримав їх ½ години і сказав іти до дому, а я, як довідаюся, що ви давали бандерівцям мануфактуру то вас жде 10 років тюрми…» [2, c. 2]. Варто відзначити, що, відповідно до документів, підпільники збирали свідчення для характеристики з різних джерел, зокрема й зі слів. «7. Одного разу голова і два десятники пішли на хутір (…) котрий припирає до лісу… Один господар голову сільради кличе до хати, голова каже, що немає часу, господар каже, то чого боїтеся ходім  до хати, покуриш та й зараз підети. Голова каже: та чого буду боятися ліс вже вичистили, бандитів вже немає. Про це розказував К.А.» [2, c. 3].  В подібній структурі подано інформацію з протоколу справи на особу Л. 1928 р. н. [3, c.1].  Дані, викладені в документах, показують нам більш широкий вимір історії визвольного руху, оскільки в цьому випадку ми володіємо конкретними прикладами, що уособлені та відображені на житті реальних людей.

Властиво, що ці документи, описуючи певних особистостей, їхні долі, найкраще, на нашу думку, передають специфіку історичного часу. Так, із матеріалів протоколу на персону П.В. ми маємо змогу прослідкувати взаємовідносини державного апарату з цивільною людиною. « 1948 р. в березні більшовики почали забирати хлопців до ср. з. п. 1928 – 1929 рр. (особа П. була 1929 р. н., тому підлягала до мобілізації – авт.). П. почав їздити до району та викуплятися на ср. з. н. Возив він на воїнкомат м`ясо, сало і муку, так їздив мой ще два тижні до району… був звільнений.» [4, c. 2]

Проте, до однієї  із найвагоміших знахідок можна віднести «Вістник за м. квітень, 1949 рік. З районів: Межиріцького,  Костопільського та  Гощанського». [5, c. 1]. Наявний документ є звітом діяльності українського підпілля в межах вже згадуваних районів (документ повідомляє про відсутні відомості з Корецького району). Завдяки цьому документу в нас є змога прослідкувати діяльність підпілля й органів радянської держбезпеки  в хронологічному порядку за конкретний місяць і на певній чітко окресленій території. Так, весь документ складається з 10 сторінок тексту ( по 4, 2, 4 ст. з району), друкований на тонкому цигарковому папері. Сам текст розбитий на наступні розділи: «Робота МВД: а) МВД в поборюванню національного підпільного руху; терор МВД супроти населення; злодійство і грабунок МВД чи сталінських вислужників; пролам деморалізації сталінських вислужників; насвітнення найбільш актуальної проблеми за звітний період; інформація з міста» тощо [5, c. 9]. Інформація з інших районів подана за подібною схемою, але з властивими до обставин відмінностями. Зокрема в тексті із Костопільського району вміщено інформацію про роботу і діяльність провокативної групи Далекого: «В цьому звітному часі згинуло в Костоп. р-ні 6 вояків з провокативної групи Далекого. 16.IV. згинули в криївці: Крук з с. Лажова, Ярослав з с. Дережне…» [5, c. 6/2]. А звіт з району Гоща вміщує розділ «Розміщення ворожих сил в районі». [5, c. 7/1]. «В м. Гоща знаходяться такі ворожі сили: МГБ­ – 28 осіб, гарнізону МГБ – 50, МВД – 11, міліції – 31 осіб… 1. В с. Терентіїв – 27 «стрибків»… 2. В с. Синів – 6 «стрибків»…» [5, c. 7/1]. Окремо гощанські підпільники відзначили в звіті й допомогу цивільних: «Героїчні випадки організації людей і цивільного населення: 12.III. в с. Тедорівка (Тудорів) р-н. Гоща двоє селян з власної ініціативи спалили магазин з колгоспним збіжжям і з дорученням повстанців розклеїли протиколгоспні лозунги…» [5, c. 7/1]. Загалом, даний звіт надає певну інформацію, за допомогою якої можна сформувати уявлення про роботу й ступінь організованості підпілля на місцях. Звіти підписали: Сірко, Буйний, Адам (подано в хронології зазначення районів за джерелом) [5, c. 4/4, 6/2, 10/2]

Окремо варто відзначити короткі повідомлення підпілля ОУН і УПА. Записані на невеликих клаптиках паперу, ці документальні свідчення часто вирішували питання життя і смерті. Зокрема повідомлення «про зібрання компрометуючих матеріалів» на особу З. [6, c. 1], та повідомлення про зібрані компрометуючі матеріали на П.О. із с. Тудорова (райони вказано нерозбірливо – авт.). [7, c. 1] «1. Одного разу 1948 р. большевики вертаючись із засідки почали сперечатися. Один говорив, чого ми ходимо, бандьорів нема, а ми тут ходимо. На те другий відповів тому, як П. сказав, то там треба сидіти, а вони певно прийдуть… 2. Після того, як зліквідували сина його брата він сказав, я покажу, що значить П. …» [7, с. 1]

Загалом, документи, які на даний час перебувають в руках чорних археологів та перекупщиків, містять дуже цінну і конкретну інформацію, яка конче необхідна для дослідження визвольного руху. Подані вище приклади документів, які нам вдалось витягти з цього середовища підтверджують ці слова. Слід наголосити, що попит на зазначені вище документи не є надто високим, але все ж він присутній. Колекціонерів, на загал, більше цікавлять періодичні видання, бофони й листівки підпілля. Наведені тут звіти й матеріали справ користуються не таким високим запитом на чорному ринку в порівнянні з тим ж таки бофонами, або газетами, які є наявними в державних архівах.

На нашу думку, подібні матеріали не можуть бути об’єктом заробітку, чиєюсь закритою колекцією, оскільки вони є надбанням всього українського народу й правовим чином мають захищатися державою.

P.S. Ми навмисно не зазначали прізвищ та імен фігурантів справ з огляду відсутності повних відомостей на цих осіб.  Автор хоче висловити подяку Роману Годованцю, членам ВО «Свобода», активістам, студентам 2 гр. 4 курсу іст. фак. КНУ ім. Т. Шевченка та всім небайдужим хто допоміг дістати документи з чорного ринку. 22 квітня дані документи були передані в ЦДВР й найближчим часом всі бажаючі зможуть ознайомитись з їхнім вмістом у вільному цифровому доступі.

Джерела

  1. Протокол в справі. Компроментуючі матеріали на С.І.  (приватна колекція);
  2. Протокол в справі. Компроментуючі матеріали на Г.І. (приватна колекція);
  3. Матеріали на Л. (приватна колекція);
  4. Протокол в справі П.В. (приватна колекція);
  5. Звіт за м. квітень, 1949 р. З районів: Межиріцького, Костопільського, Гощанського. (приватна колекція);
  6. Повідомлення про зібрання компрометуючих матеріалів на З. (приватна колекція);
  7. Повідомлення про зібрання компрометуючих матеріалів на П.О. (приватна колекція).

 

Олександр Понипаляк

Дарницький осередок ВО «Свобода»

травня 10, 2013

До дня матері

  Ви достатньо любите свою матір? Ви впевнені в тому, що Ви зробили для її блага все? Ваші дії завжди відповідають маминим настановам? Чи не буде Вам соромно за свої вчинки, якщо про них дізнається ненька? Думаю, жоден не зможе відповісти на ці питання позитивно! Кожному з нас важко віддячити матерям за всі їхні старання покладенні на вівтар нашої особистості. Думаю, що показувати свою шану і вдячність батькам потрібно щодня, а не тільки в їх офіційний день. Хочеться нагадати, що цього року Міжнародний день матері будуть святкувати 11 травня, і вже за усталеною традицією матерям і вагітним жінкам будуть дарувати квіти і листівки зі словами вдячності . Дивно те, що більшість поздоровлень можна назвати «нехай буде», адже, майже всі вони написані одними і тими ж нещирими словами! Напевно, лише діти в дитячих садках роблять індивідуальні подарунки, але й ті під пильним наглядом і настановами вихователів. Постає питання : Чи можемо ми гідно привітати ту жінку, яка подарувала нам життя?

  В нашому сьогоденні бути матір’ю важко, а матір’ю-одиначкою – непосильний труд. Та ноша, яку несуть ці жінки, для когось непід’ємна. В наших силах віддати належне таким особистостям! Хочеться наголосити на тому, що ми повинні віддавати належне нашим матерям, поки маємо на це змогу.

  ВО “ Свобода” закликає кожного українця у Міжнародний день матері, вшанувати свою матір і подарувати їй те тепло, яке Ваша ненька дарувала Вам впродовж всього життя!!!   

Ірина Бондар.

травня 8, 2013

Травневе загострення ПР

Щороку в травні ми стаємо свідками провладних провокацій, щодо тематики Другої світової війни. Після приходу на президентський пост Януковича, стало «доброю традицією» для “регіоналів” чинити антидержавні прояви неповаги до держави, яка, на жаль, дала можливість дрібним шахраям й відвертим кримінальникам сколотити собі економічний й політичний капітал гідний справжніх царьків. Дякуючи українському народу за терплячість, регіонали кожного травневого місяця щедро топчуться на пам’яті десятків мільйонів українців, що загинули  в роки російсько-більшовицького експерименту 1917-1991 рр.

Зневага до України і нації є особливою характерною рисою поки що правлячої ПР. Особливо це відчуття загострюється в травневі дні, коли замість вшанування жертв війни, висловленні шани до загиблих, влаштовується бридка пиятика, танці на кістках й комічне копіювання російської неоімперської, путінської моделі відзначення дати, яка поєднала монархічний триколор, червоний прапор, двоголового царського орла і піктографічну більшовицьку зірку.   

Кожного року різноманітні невігласи з ПР, деякі з яких за життя не прочитали жодної книги, але вже є професорами, прагнуть втягнути Україну в цей путінський маразм. Воно й не дивно, адже левова частка блакитних – це вчорашні червоні з відповідними ідеями й набором цінностей. Саме тому  неосовки з ПР в силу власної обмеженості не здатні витворити українську систему цінностей й українську парадигму відзначення дати завершення війни у Європі, адже війна не завершилась 8-го, чи 9-го травня, і значна частина українців, що служили в Червоній Армії, продовжувала воювати і вмирати на фронтах проти імператорської Японії в Манчжурії та на Далекому Сході  й лише 2 вересня 1945 р. світова війна добігла свого кінця.

Звичайно, марно доводити псевдо еліті з клептоманістичним способом життя, що Друга світова війна за участі СРСР почалась 17 вересня 1939 р. в момент вторгнення РСЧА на територію суверенної Польщі, і те, що до 22 червня 1941р. Сталін встиг провести широкомасштабну війну з Фінляндією, окупувати Прибалтику, Бессарабію, Північну Буковину й вести широкомасштабну підготовку для вторгнення в Європу. Ці факти ставлять СРСР не в жертву, а в співучасника і сам міф «Великой Отечественной войны» за таких обставин виглядає доволі спірним.

За обставин, коли Україною править огидний симбіоз колишніх представників компартії і криміналу, підтриманий злюмпменізованими групами,  сподіватися на природний відхід від керівного процесу в Україні заідеологізованої більшовизмом номенклатури, включно з злодійкуватими комсомольцями, – марно, оскільки покоління совка виховує собі на заміну неосовків, які стоятимуть на сторожі існуючих ідеологем, бо лиш за таких обставин вони зможуть зберегти владу.

Тому до влади в Україні, природно, прийдуть сили, які не заражені комуністичною бацилою, позбавлені холопської натури пристосуванства та угодництва й з Ідеєю, яка на вічно відгородить Україну від імперських  прагнень Росії вернути нашу державу у світ гулагів, голодоморів та тиранії, бо сонце Свободи вже освітлює своїми променями найвіддаленіші терикони Донбасу.

P.S. Щодо дати «9 травня». Відомо, що вільний світ святкує дату завершення війни у Європі 8 травня, а Росія та її ідеологічні сателіти – 9-го, вся проблематика полягає в часовому казусі. Безумовна капітуляція Німеччини настала опівночі 8 травня (за Грінвицьким часом). За московським часом то була 5 година ранку 9 травня.

Олександр Понипаляк

Дарницький осередок ВО «Свобода»

Лічильник