Останні новини

червня 27, 2012

На Ревуцького 7-в фундамент заливали вночі

Фундамент на ревуцького.php

26 червня 2012 р. рано в ранці, за чверть п’ятої, спокійний сон мешканців столичного мікрорайону «Нова Дарниця 1» перервав потужний гуркіт великої кількості будівельної техніки, що практично оточила всі під’їзди до вже відомого вам незаконного будмайданчика по вул. Ревуцького, 7-В. Все було так, само як 71 рік тому, рано в ранці, без оголошення війни …. Техніки було стільки, що її гуркіт було чутно навіть скрізь зачинені вікна практично у всіх будинках мікрорайону. Посеред мікрорайону стояли десятки цементовозів (як кажуть – міксерів) і рівно гуркотіли на всю потужність перемішуючи бетон. Умовно спокійне життя мешканців скінчилося.

 Такий таємно підготовлений будівельно-скажений прорив Київміськбуду певно спровокувала поява підготовленого депутатами Київради і погодженого Постійною комісією Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури проекту рішення Київради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 2 березня 2006 року № 127/3218». Ці здобутки киян у боротьбі з незаконним будівництвом поставили під сумнів омріяні народними забудовниками прибутки від продажу квартир у зазначеному майбутньому будинку. І будівельники пішли вабанк.

Цьому свідчить, хоча б той факт, що армокаркас для залиття бетонного фундаменту по всій площині ймовірної забудови, був змонтований протягом лише 1-го тижня, і закінчили монтаж лише пізно ввечері 25 червня 2012 р., з прийомом (контролем) робіт проектантом будівництва певно навпомацки таємно, оскільки штучного освітлення на будмайданчику немає з березня місяця й по сьогодні. Не зважаючи на це 26 червня 2012 р. о 5-й годині ранку забудовниками розпочато залиття бетоном вказаної конструкції. Як вже було сказано вище мешканці всього мікрорайону були розбудженні страшенним гуркотом десятків цементовозів «Заводу Ковальської», що вишукувалися по обидва боки прилеглої до будівництва частини вул. Російської. Вигадане на передодні забудовниками інженерне рішення подачі бетону з малесенького прилеглого до котловану майданчику на всю площину ймовірного фундаменту по спеціально змонтованих металевих жолобах не виправдало їх сподівання. Злитий ще з перших міксерів бетон застив прямо у зазначених жолобах, ще на шляху до котловану. Після чого був практично вручну (за допомогою лопат та іншого аналогічного знаряддя) збитий та розкиданий практично куди-небудь по котловану, а потім декоративно замаскований вже свіжим (більш рідким) бетоном.

Слід зауважити, що вже давно жодна з контролюючих державних інстанцій не реагує на звернення обурених громадян – мешканців прилеглої до будівництва території. Навіть пізно в вечорі 25 червня голосний будівельний шум та значне задимлення працюючої на майданчику техніки не було ні ким припинено. А єдині прибувші на будмайданчик представники органів державної влади (наряд ППС МВС на службовому авто) з ранку 26 червня пояснили весь цей суцільний будівельний безлад нібито наявністю у забудовників дозволу КМДА на цілодобове виконання робіт на цьому об’єкті, не зважаючи на наявну законодавчу заборону. Після чого спокійно протиснули своє авто крізь щільну стіну цементовозів та подалися.

Пряма онлайн-трансляція сьогоднішнього «будівельного свята» транслювалася на офіційному сайті Київмісьбуду у прямому ефірі (). Слід вказати що це свято будівельників та інвесторів ще триває, під дружнє одобрямс чиновників держбудінспекції, держгірпромнагляду, санепідстанції, органів внутрішніх справ та інших офіційних осіб. Проте кількість інвесторів у цей об’єкт потрохи меншає.

 Додатково: описана вище акція по нищенню нашого міста мала своє продовження вже після виходу цієї статті. Роботи по такби мовити облаштуванню фундаменту продовжувалися навіть у темряві, спочатку освітлювалася прожектором ще не залита частина котловану, в той час як на горі все робилося взагалі без світла. А потім через галас, піднятий мешканцями прилеглих будинків, ближче до 23.00 був вимкнений і прожектор. Але ця проблемка не завадила будівельникам продовжувати роботи до 2 години ранку 27 червня. Отакий собі будівельний прогрес.

червня 10, 2012

Триває боротьба із незаконною забудовою: мешканці Нової Дарниці-1 спрямували відкритий лист Прем’єр-міністрові

дитячий садок 1

 

Дарницька «Свобода» продовжує боротьбу з незаконними забудовниками. Як відомо, однією з найбільш гарячих точок на будівельній мапі міста є дитячий садочок на вул. Ревуцького, що у Дарницькому районі столиці. Нагадаємо, нещодавно на території дитсадка №138 компанія Київміськбуд розпочала будівництво 25-поверхового будинку (докладніше: http://www.svoboda.kiev.ua/diyalnist/novyny/029973/). Свободівці надають усю необхідну підтримку місцевим мешканцям у захисті їхніх прав.

 

1 червня мешканці мікрорайону Нова Дарниця-1 спрямували відкритий лист Прем’єр-міністрові України М.Азарову з вимогою негайно втрутитися у ситуацію для забезпечення виконання державою Конституції України та Концепції ООН про права дитини, припинити будівельний безлад, який загрожує життю і здоров`ю дітей, повернути громаді зелену зону біля дитячого садочка №138 по вул. Ревуцького.

 

У листі, зокрема, зазначено:

 

«В Україні за роки її незалежності все частіше нахабно та цинічно порушують права дітей, закріплені Конституцією України та Конвенцією ООН про права дитини. На жаль, нормою стала ганебна практика, коли владні структури та місцеві можновладці згадують про дітей з їхніми потребами на великі свята або коли щось трапляється. Найсвіжіші приклади – це отруєння дітей у дитячому садку в Київській області та останній щорічний піар-виступ уповноваженого з прав дитини Ю.Павленка про «значні досягнення» з захисту прав дитини в України за минулий рік.

 

Чому тоді влада не забезпечить спокій батькам дітей, які виховуються у київському дитячому садочку №138, де практично над головами дітей, у порушення всіх будівельних та санітарних норм, споруджується 25-поверховий будинок? Кожна нормальна людина розуміє:

 

- не можна встановлювати будівельний паркан впритул до паркану дитячого садка;

 

- не може бути будівельний кран (висота якого близько 100 метрів і довжина стріли 45 метрів) безпечним для дітей, які гуляють на ігрових майданчиках дитсадка у 20 метрах від будівельного паркану та в зеленій зоні впритул до будівництва, а будівля дитячого садка розташована на відстані 50 метрів від того ж паркану;

 

- не може бути безпечним риття котловану та встановлення фундаменту висотного будинку на відстані 5 метрів від магістрального колектора, що віднесений до переліку потенційно небезпечних об’єктів України тому, що є аварійно небезпечним (остання значна аварія на ньому сталася 17.01.2012);

 

- не можна будувати будинки, завідомо порушуючи санітарні та будівельні норми, якими б гарними гаслами не було прикрито це будівництво;

 

- межі будівельного майданчика мають бути такого розміру, щоби там можливо було розміщувати будівельну техніку, матеріали та створювати безпечні умови як для будівельників, так і для мешканців та будинків поряд;

 

- ущільнена забудова не повинна створювати загрозу навколишнім будівлям та спорудам внаслідок підвищення рівня ґрунтових вод, що останнім часом спостерігається в нашому мікрорайоні;

 

- не може субпідрядник компанії Київміськбуд ТОВ «Солстрой», який не має практичного досвіду саме з такого будівництва, виконувати роботи зі зведення 25-поверхового будинку в умовах ущільненої забудови.

 

На жаль, це незрозуміло керівництву міста та правоохоронним органам, а тим більше – будівельникам, яким віднедавна у Києві спростили процедури отримання дозволів та контроль за їхньою діяльністю. Це дуже спростило життя будівельників, проте, на жаль, ускладнило життя киян.

 

Незважаючи на неодноразові обіцянки Олександра Попова зупинити незаконне будівництво – воно продовжується. Забудовників не влаштовує навіть виділення замість цієї ділянки іншої, що було запропоновано керівництвом Дарницького району. Виходить, що заступник голови міської адміністрації Михайло Кучук та головний архітектор міста Сергій Целовальник  – більш впливові та шановані, оскільки, не гребуючи навіть відвертою брехнею, підтримують будівельників і ніщо їх не лякає.

 

Враховуючи, що 1 червня – Міжнародний день захисту дітей, а кожна свідома людина не може залишатися байдужою, коли поряд знущаються над дітьми, ми вимагаємо втручання для забезпечення виконання державою Конституції України та Концепції ООН про права дитини, припинення будівельного безладу, який загрожує нашим дітям, і повернення зеленої зони біля дитячого садочка №138 по вул. Ревуцького».

 

червня 8, 2012

Відбулися загальні збори Дарницької районної організації ВО «Свобода»

DSC_0367

7 червня 2012 року відбулися відкриті загальні збори Дарницької районної організації Всеукраїнського об`єднання «Свобода». Члени партії підбили підсумки роботи за минулий місяць, а запрошені на збори прихильники «Свободи» із перших уст почули, чим живе районна організація. Також ішлося про найближчі плани роботи на майбутнє.

Голова районної організації націоналістів Пилип Іллєнко доповів присутнім про акції, що відбулися за останній час, у яких Дарницька «Свобода» виступала в ролі організатора або брала активну участь. Серед найбільш важливих – участь у протестних заходах біля Верховної Ради, де свободівці протестували проти антиукраїнського «мовного» законопроекту авторства «регіоналів» Каліснічєнка й Ківалова; участь в акції з недопущення гей-параду в Києві; активна боротьба із незаконними забудовами в районі (зокрема, пікетування КМДА з вимогою припинити знищення дитсадка на Ревуцького 7-б) та багато інших.

Слід відзначити чималу кількість нових прихильників націоналістичної політсили, які прийшли на загальні збори дарницького осередку: на останніх зборах районної організації кількість прихильників «Свободи» майже дорівнювала кількості членів партії. З погляду на наближення надважливої події – осінніх виборів до Верховної Ради, на яких «Свобода» планує впевнено здолати не лише прохідний бар`єр, а й опір влади та захистити результати волевиявлення українців, зростання популярності націоналістів у столиці – безумовний позитив.

червня 6, 2012

“Будемо опиратися, чи будемо “толерантними”?..

станція Палац спорту

Щоразу, спускаючись у столичну підземку на станції “Палац спорту”, проходжу подалі платформою від того місця, де на стіні “красуються” величезні літери: “Дворец спорта”. Вельми показовий факт: “Палац спорту” – станція київського метрополітену, де на колійній стіні і досі збереглися назви станції російською мовою. За двадцять років незалежності в одного з найбільших комунальних підприємств столиці не знайшлося коштів поміняти кілька літер. І такого добра на кожному кроці – хоч греблю гати. То що ж тепер – знову заводити нескінченну платівку про “сумну долю” української мови в рідній державі?

Ні, годі вже розводити теревені про те, як її упосліджують, як агресивна російська не дає їй дихати… Час сказати гранично відверто: російська мова в Україні – це інфекція, агресивна зараза, що роз’їдає націю і державу! А що роблять у разі атаки агресивної інфекції й поширення епідемії? Запроваджують карантин!

Українці як титульна нація мають беззаперечне моральне право на певний “карантинний” період для відновлення власного мовного простору! Поза сумнівами, не обійтися без нового закону про мову, щоправда, не ківаловсько-калєснічєнковського “розливу”. Але розв’язання проблеми повернення українській мові домінантного статусу в державі лежить далеко не лише в площині ухвалення нового закону про мови. Йдеться про ширший процес, своєрідну “реконкісту” – відвоювання українською нацією свого життєвого простору й місця у світі через подолання колоніального спадку.

Фактично повне домінування російської мови, культури (якщо її можна так назвати), мас-медіа унеможливлюють вихід України з цього постколоніального болота. З погляду на невтішні дані статистики, яка засвідчує, що за роки незалежності кількість україномовної молоді не лише не зросла – вона зменшилася на кілька відсотків, слід терміново після здобуття влади націоналістами взятися за системне подолання цієї проблеми. Перш за все, необхідно запровадити механізм так званої “позитивної дискримінації”. Давнє гасло “Геть від Москви!” абсолютно не має будь-якому громадянинові України, якому болить доля цієї землі й українців, видаватися “русофобським” – це лише намагання забезпечити завтрашній день для нації, яка дала назву цій державі. На деякий час необхідно забезпечити українській мовно-культурній сфері пріоритет. Тут і гастрольний збір, і пільгове оподаткування україномовного кіно- аудіовізуального продукту, і мова ЗМІ. Слід негайно припинити фінансування державою російського культурного продукту, а в освітній галузі, де формується майбутнє держави, припинити викладання за бюджетний кошт у школах російської мови.

Безкінечні “закидони” патологічних прибічників “єдінава і недєлімава”, “русскава міра”, а також різних “картонних дурілок” на кшталт “партії районів”, які просто ловлять у каламутній воді свою жирну рибку, давно остогидли. А ці апеляції до багатомовних “цивілізованих європейських країн”! Швейцарія, яку постійно виставляють за взірець – держава, населення якої історично розмовляє різними мовами… Канада з її проблемою Квебеку, Бельгія, готова просто на наших очах розколотися на дві держави за мовною ознакою…

Можна не сумніватися: що ближче до виборів – то вища ймовірність, що ця “золота рота” – Табачнік, Калєснічєнка, Бандарєнка та іже з ними – ще влаштують нам такі собі “гуманітарні харківські угоди”. Хвала одному поціновувачу старожитностей і, за сумісництвом, екс-президентові – тепер всі знають, як в останній день перед політичною “евакуацією” робити широкі жести для свого електорату. Лишається сподіватися, що й цього разу подібні дешеві подарунки від “дешевих клоунів” народ не прийме за чисту монету…

Для довідки:

“Інвазія – сукупність процесів, які відбуваються під час взаємодії збудника і організму хазяїна, коли збудником є паразитичні тварини – найпростіші, пласкі та круглі черви тощо” (Вікіпедія).

Найвідоміші біологічні інвазії в Україні:

- поява пацюка мандрівного (сірого) в середині 19 ст.;

- багаторазові появи чужорідних вірусних захворювань;

- розселення колорадського жука;

- розселення амброзії полинолистої;

- завезення морських безхребетних з баластними водами.

Як кажуть, “потрібне підкреслити”…

 

Максим Молоцький,
член Дарницької районної організації ВО  “Свобода”

червня 3, 2012

Дарницька “Свобода” провела третій волейбольний турнір

турнір 4

02.06.2012 Дарницька районна організація Всеукраїнського обєднання «Свобода» в парку Партизанської Слави (Дарницький район м. Києва) в третє провела волейбольний турнір на кубок «Героїв Нації».

Перед початком заходу активісти ВО «Свобода» провели благоустрій території на якій проводився захід.

В турнірі прийняли участь 4 команди, 2 з яких жіночі та 2 чоловічі.

В урочистому відкритті заходу взяв участь заступник голови Київської міської організації ВО «Свобода» Олександр Семененко, який у своєму вітальному слові зокрема зпідкреслив, що ВО «Свобода» всіляко вітає та пропагує здоровий спосіб життя.

Впродовж всього заходу всі бажаючи мали можливість взяти участь у культурно-інформаційих заходах: зіграти в шахи, послухати повстанських піснь, почути відповіді керівництва Київської міської організації ВО «Свобода» на запитання щодо діяльності партії, отримати примірник партійного часопису.

Ініціатором та натхненником вже традиційного спортивного свята є член Дарницької районної організації ВО «Свобода» Георгій Майстер

Завершились змагання привітаннями заступника голови Київської міської організації ВО «Свобода» Олександра Семененка, врученням кубків та співанням славня!

Голова мікрорайонної організації Дарницької організації ВО «Свобода» Костантин Ференець вручив кожному з часників змагань книгу «Криниця для спраглих. Афоризми та сентенції Юрія Іллєнка», упорядником якої є Ірина Фаріон, та диск із фільмом про ВО «Свобода» « 20 років боротьби-20 років перемог».

 

 

Лічильник