Останні новини

травня 25, 2012

Дарницька «Свобода» підтримала мешканців у боротьбі за дитсадок №138

дитячий садок 2

З перш

З першого цьогорічного мітингу мешканців мікрорайону Нова Дарниця-1, що відбувся ще 17.03.12р., влада, так звані «народні забудовники», вдавані «прибічники» незаконного будівництва побачили, що ми – не «біомаса», а громада, вони почули наш голос, а не шепотіння. І ось нарешті є перші обнадійливі здобутки.

18 травня 2012 року відбулося перше засідання круглого столу Київради з питань проблемних (незаконних) будівництв у місті. Круглий стіл Київради на сьогодні не має чіткого законодавчого визначення як орган чи інституція, а статус і доля його рішень поки що практично не мають впливу на роботу законодавчого органу столиці. Проте серед 16 найгостріших «будівельних» питань, що були включені до порядку денного вказаного засідання, за поданням депутатської фракції «БЮТ-«Батьківщина» було включено і наступне: «Будівництво 25-поверхового будинку на вул. Ревуцького, 7-В впритул до дошкільної дитячої установи №138». Тобто, нарешті нашу проблему, наш біль почули й побачили представники міської влади.

Після доповіді представників ініціативної групи мешканців про фактичний стан справ на вказаному будівництві багатоповерхівки, що відбувається практично у дитячому садку, про численні порушення правил безпеки, підроблення дозвільної документації, постійну загрозу життю мешканців мікрорайону, перш за все життю дітей, високу ймовірність техногенної катастрофи через пошкодження в процесі будівництва магістральних інженерних мереж, що проходять під будівельним майданчиком, жоден із присутніх у залі засідань не міг знайти бодай слова в підтримку цього будівельного безладу. Навпаки, присутні на засіданні депутати Київради («БЮТ-«Батьківщина», «УДАР Віталія Кличка», «Соціальна справедливість», «Демократична партія України», позафракційний депутат Д. Андрієвський та інші) підтримали мешканців мікрорайону у їхній боротьбі за збереження дитсадка та безпечне дитинство юних дарничан.

У резолюції круглого столу з цього питання зокрема зазначено:

«Підготовка проекту рішення Київради про:

– внесення змін до додатку до рішення Київради від 02.03.2006
№127/3218 “Про заходи щодо сприяння громадянам, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній “Еліта-Центр” шляхом виключення з Переліку земельних ділянок, що передаються КП “Київське інвестиційне агентство” пункту 7 (ділянки по вул. Ревуцького, 7-В);

– скасування рішення Київради від 02.03.2006 № 112/3203 «Про передачу земельної ділянки комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-культурного призначення та паркінгом на вул. Ревуцького, 7-в у Дарницькому районі Києва»» як ухвалених з порушеннями чинних законодавчих та нормативних актів України. Також було запропоновано розглянути пропозицію голови Дарницької РДА С. Вітковського щодо виділення для будівництва житла постраждалим від діяльності ГІБК “Еліта-Центр” іншої земельної ділянки в Дарницькому районі міста, яка на сьогодні є вільною і цілком придатною для такого будівництва.

На разі розпочато роботу з підготовки вказаного проекту рішення Київради, проте це – лише крок до ймовірної перемоги, бо проект іще навіть не внесено до порядку денного сесії, тим паче не підтримано більшістю депутатів.

Попри те, що скандальне будівництво на Ревуцького, 7-В набуло широкого розголосу як одна з головних будівельних проблем міста, а також вказаного рішення круглого столу Київради, нам ще зарано заспокоюватися: будівельні роботи у дитсадку досі тривають, а особи, зацікавлені в цьому кричущому беззаконні, не сидять склавши руки, оскільки давно порахували потенційні бариші й так просто не відступляться. Але ми маємо захистити місто з його дитячими майданчиками й зеленими зонами від нещадної забудови.

Наприкінці ще раз щиро дякую всім дарничанам (і не тільки), що брали участь в організації та проведенні наших акцій, усім згаданим депутатам Київради, Дарницькому осередкові Всеукраїнського об’єднання «Свобода» та іншим небайдужим киянам, яких дедалі більшає.

Єднаймося – і ми обов’язково переможемо! Виходьте на вулицю і поверніть собі місто!

  Віктор Кравченко,

ініціативна група місцевих мешканців

травня 23, 2012

Окружний адмінсуд Києва став на бік українофобів

Пилип Іллєнко

22 травня 2012 року голова Дарницької районної організації ВО “Свобода” Пилип Іллєнко отримав постанову Окружного адміністративного суду Києва від 18 травня 2012 року про відмову в задоволенні позовної заяви до Державного агентства України з питань кіно з вимогою заборонити показ українофобського фільму “Матч”. Суд не знайшов причин для скасування державної реєстрації посвідчення на право розповсюдження й демонстрування московської пропагандистської кінострічки “Матч”.

Нагадаємо, що раніше Пилип Іллєнко подав заяву з відповідною вимогою до Окружного адміністративного суду міста Київ. 10 травня 2012 року суд ухвалою відкрив провадження по справі. 16 травня 2012 року відбулося засідання суду з розгляду цього питання. Проте суд тоді так і не виніс вироку, хоча відхилив усі позови націоналістів. Вирок, що мала ухвалити комісія найближчим часом, пообіцяли повідомити поштою.

Окружний адмінсуд Києва таки надіслав Пилипу Іллєнку своє рішення, яким засвідчив, що українське судочинство перебуває на боці українофобів.

“Окружний адміністративний суд Києва зайняв формальну позицію в справі за нашим позовом, оскільки відмовився встановлювати надзвичайно важливий для справи факт, а саме, що фільм “Матч” є дійсно таким, що розпалює міжнаціональну ворожнечу та принижує гідність особи на підставі її національності. Саме встановлення цього факту було ключовим моментом обґрунтування позовних вимог. Відповідно, суд зіслався в цьому питанні на думку експертної комісії Держкіно, а далі вже визнав, що за умов наявності такого експертного рішення Держкіно діяло формально правильно”, – зазначив Пилип Іллєнко.

травня 21, 2012

Київська “Свобода” пікетувала КМДА з вимогою припинити знищення дитсадка на Ревуцького 7б

http://photo.unian.net

18 травня 2012 року Київська міська організація Всеукраїнського об’єднання “Свобода” провела пікетування міської державної адміністрації з вимогою припинити незаконне будівництво 25-поверхового будинку в подвір’ї дитячого садка.

В акції брали участь активісти місцевої ініціативної групи, які тримали плакати “Дитячому садочку №138 – право на життя!”, “Рейдери – не інвестори!”, “Генплан Попова – план знищення Києва!” та інші. Учасники вимагали повернути землю дітям і не дозволити побудувати хмарочос. У цей же час у КМДА відбувався круглий стіл на тему проблемних будівництв Києва.

Голова Дарницької районної організації ВО “Свобода” Пилип Іллєнко повідомив, що ані свободівців, ані місцевих мешканців на круглий стіл не пустили. Причиною було начебто те, що вони не мали акредитації. Але коли можна було її отримати, представникам громади та націоналістам так і не пояснили. Та і про яку акредитацію може йтися, якщо сам круглий стіл проходив таємно, без жодного анонсування, а дізнались про нього випадково?

Учасники акції зазначали: у садочку № 138 навчаються й діти з особливими потребами. Групи з ними налічують не більше 10 осіб, бо вони особливо потребують уваги і тиші. Можна тільки уявити, як на них вплине багатомісячне або навіть багаторічне гучне будівництво перед їхніми вікнами.

Нагадаємо, нещодавно на території дитячого садочка за адресою: вул. Ревуцького, 7-в компанія “Київміськбуд” розпочала будівництво 25-поверхового будинку.

Докладніше: http://www.svoboda.kiev.ua/diyalnist/novyny/029973/

травня 18, 2012

Екологічне “покращення життя”: в озерах Дарницького району знову заборонили купатись

озеро Сонячне

Влітку буде заборонено плавати в усіх водоймах Дарницького району. Комунальне підприємство “Плесо” внесло їх у перелік водойм, у яких не рекомендують купатися в літньому сезоні 2012 року. Щоби позагоряти і скупатися, жителям району доведеться їхати у інші райони Києва.

КП “Плесо”, яке опікується столичними водоймами, навесні готувало до відкриття купального сезону лише 11 міських пляжів, а на решті водойм купатися не радить.

До списку підготовлених потрапили наступні пляжі: “Молодіжний”, “Венеція”, “Передмісна Слобідка”, “Золотий”, “Дитячий”, “Райдуга”, “Тельбін”, “Центральний”, “Вербний”, “Пуща-Водиця” та “Чорторий”.

Проте, хоч купальний сезон і стартував 15 травня, однак станом на 14 число жоден столичний пляж іще не отримав паспорта від санепідемстанції, а її фахівці радять не купатися у міських водоймах взагалі.

Список водойм у Дарницькому районі, які не придатні для купання під час пляжного сезону 2012 року:

- озеро Нижній Тельбін;

- озеро Вирлиця;

- затока Комуніст;

- затока Берковщина;

- озеро Сонячне вул. Ревуцького;

- водойми (3) на просп. Бажана ; – озеро Пономарівське;

- озеро Небріж;

- озеро Тягле;

- озеро Мартишев;

- озеро Підбірне;

- озеро Гарячка;

- озеро Заплавне;

- озера у Парку партизанської слави.

Отака чергова новина. І такі передбачувані “новини” ми читаємо вже багато років поспіль… Варто згадати одне з найбільших і найулюбленіших озер Дарницького району – Сонячне. Штучне озеро, яке утворилося в результаті намиву піску для району.

Ще минулого року про його непридатність для купання знали всі: у тих, хто наважувався зайти у воду, тіло ставало зеленим, вода неприємно тхнула. Дарничани в один голос скаржилися на безкультурність людей, які кидали у воду сміття, на кафешки, що стоять на березі та, дуже ймовірно, зливають свої відходи туди ж – в озеро Сонячне. Скаржилися і на владу, яка не хоче врятувати озеро від загибелі.

Настав 2012 рік. У кінці квітня читаємо, що “за підтримки комунального підприємства “Плесо” і Дарницької районної держадміністрації в озеро Сонячне запущено 520 кілограмів товстолобика”. Хоча ще є інформація, що рибу запускали і за підтримки (невідомо у якому вигляді…) ресторанного комплексу “Хата рибака”, який, варто зазначити, захопив значну територію громадського пляжу. Звичайно, більше віриться, що саме “Хата рибака” оплатила це дійство, бо цього року клієнтури від такого смороду води значно поменшало б. А київська влада разом з Дарницькою адміністрацією просто вирішили на цьому попіаритися, а можливо, й трішки вкрасти грошенят.

І чому так пізно зарибили? Купальний сезон вже почався 15 травня.

Ну що ж, краще пізно ніж ніколи, будемо сподіватись, що це хоч якось допоможе озеру…

Тільки схожі проблеми є на всіх водоймах Дарницького району, а там – жодних дій для виправлення ситуації.

Можна зробити висновок, що влада Києва на чолі з О.Поповим так само, як і попередня на чолі з Л.Черновецьким, не буде вирішувати проблеми нашого району, які накопичуються ось уже 20 років.

Треба нарешті киянам визнати – ситуацію в місті можливо змінити на краще лише докорінно очистивши владу і в столиці, і в Україні.

Олексій Несін,
Дарницька районна організація ВО “Свобода”

травня 18, 2012

Аверкій Гончаренко

Аверкій_Гончаренко

Геть Лєніна з Києва!

Дотепер одна з вулиць у Бортничах носить ім’я кривавого більшовицького вождя Ульянова-Лєніна – ідеолога і натхненника лютого терору, під час якого загинули мільйони українців. Лєнін потопив у крові Українську Народну Республіку, організував страхітливий голодомор 1921–1923 років, ініціював нечуване пограбування українських селян. Не має в незалежній Україні бути вулиць, названих іменами терористів і катів української нації.

Натомість, в Україні є справжні герої. Одним із них є Аверкій Гончаренко – командувач українськими військами у бою під Крутами. Під проводом Гончаренка молоді патріоти 29 січня 1918 року, захищаючи Українську Народну Республіку, станули у бій з переважаючими у багато разів бандами Муравйова і завдали їм значних втрат. Так було зірвано план швидкого захоплення Києва більшовиками.

Перейменування вулиці Лєніна на честь Аверкія Гончаренка – захисника Києва – буде ще одним кроком до відновлення історичної справедливості.

Знищуючи символи окупації та шануючи борців за визволення України, за національну та соціальну справедливість, ми закладаємо фундамент відродження нашої держави, процвітання українців на своїй, Богом даній землі!   

травня 16, 2012

Андрій Мохник зустрівся з дарничанами

Изображение2 272

 

15 травня 2012 року відбулася зустріч мешканців Дарниці з заступником голови Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Андрієм Мохником. Захід відбувся на території району Позняки.

Також під час акції мешканці Позняків мали змогу поспілкуватися із членом Політради Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Ігорем Мірошниченком, головою Дарницької районної організації Пилипом Іллєнком та свободівцем Тарасом Годованцем.

Під час свого виступу Андрій Мохник розповів про діяльність Всеукраїнського об’єднання “Свобода” в Україні та Києві зокрема. Він розповів про ефективну діяльність свободівців, які працюють в органах місцевого самоврядування. Найкращий тому приклад робота міського голови Тернополя свободівця Сергія Надала. Андрій Мохник зазначив, що позитивні зрушення під керівництвом свободівців відчуває Тернопільщина, Львівщина та Прикарпаття, де більшість у обласних радах була сформована націоналістами. Також заступник голови ВО “Свобода” з політичних питань розповів про стратегію дій партії на найближчих виборах до Верховної Ради і та міських рад.

Послухати націоналістів, зокрема заступника Олега Тягнибока, зібралось багато місцевих мешканців. Дехто з тих, хто йшов повз, зупинялись і лишались до закінчення зустрічі. По завершенню відбулась жвава дискусія, адже багато людей захотіли висловити свою думку й поставити запитання свободівцям.

травня 9, 2012

Дарницька “Свобода” змусила київську владу ремонтувати під’їзди

Завдяки втручанню Дарницької районної організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода” у Києві було відремонтовано два під’їзди за адресою: Харківське шосе 67-а. Після того, як в Інтернеті з’явився лист Дарницької РДА з переліком відремонтованих під’їздів, кияни зацікавилися тим, які саме будинки “ощасливила” столична влада. Як з’ясувалося, чимало будинків уже нібито відремонтовано, хоча насправді за багатьма адресами, вказаними чиновниками як ті, де вже “освоєно кошти”, жодного ремонту ніхто й не бачив, не кажучи вже про випадки “окозамилювання”, коли в деяких під’їздах роботи виконано неякісно або лише на першому й кількох нижніх поверхах.

Свій будинок у цьому списку знайшов свободівець, мешканець Дарницького району Києва Олексій Несін. “Я був дуже здивований, побачивши у переліку “відремонтованих” будинків той, де сам живу, адже жодного ремонту там не було. При цьому кошти на ремонт у сумі 292 тис. 934 грн. (!) було списано. Я звернувся з відповідним листом до прокуратури. Відповідь не забарилася – “триває перевірка”. 7 березня відреагувала і Дарницька райадміністрація, надіславши письмове запевнення, що “невдовзі усе зроблять”. Одразу затим почався ремонт, причому робітники “ударно” працювали з 7.00 до 21.30. Менше ніж за тиждень ремонт було зроблено” – розповів дарницький свободівець.

Додамо, тема гучно розрекламованих чинною столичною владою “ремонтів” ледь не всіх одразу міських під’їздів неодноразово потрапляла у поле зору ЗМІ. Масштабні псевдоремонти, на які влада щедрою рукою кинула 120 млн. грн. (напередодні виборів у столиці, де на посаду міського голови, як відомо, балотуватиметься один “ну дуже вже міцний господарник”-”регіонал”), сміливо можна назвати аферою державного масштабу, адже мільйони, виділені з бюджету на ремонт під’їздів, безсоромно розкрадають.

травня 7, 2012

А-у-у, депутати, ви де?!

Лупачов Денис

Згідно з п.2 ч.1 статті 10 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” (далі за текстом: “Закон”), депутат зобов’язаний не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, а згідно з ч.1 ст.16 Закону, депутат зобов’язаний не рідше одного разу на рік звітувати про свою роботу перед виборцями.

Хотів би поставити запитання: Ви чули хоч би раз за останні чотири роки про таку зустріч (звіт депутата перед громадою), або Вас запросили на неї?

Як мешканець будинку № 4 по вул. Вербицького, повідомляю: жодного разу, зокрема за останні 4 роки, не був запрошений на такий звіт.

Чудово розумію, що запропонована мені відповідь цих псевдодепутатів (які сприймають мандат не як довіру громадян для щоденної праці, зустрічей, а як можливість упродовж багатьох років примножувати власний бізнес), може бути “залізобетонною” – “а ми інформували громадян про такі звіти шляхом офіційного опублікування в місцевих засобах масової інформації”.

Варто одразу зазначити, що влада (в нашому випадку – Дарницька районна в м.Київ державна адміністрація) повинна сприяти цим зустрічам, зокрема безкоштовно надавати приміщення для їхнього проведення.

Відповідь автора цим псевдодепутатам буде лаконічною та категоричною: головне – це бажання!

Бажання зустрітись із громадою, постійно спілкуватися з тими, хто надав тобі таку честь, бажання почути не від підпорядкованих службовців солодку брехню під смачним соусом про те, що “все гаразд”, а почути правду від мешканців про те, “як ти багато зробив”.

Під час виборчих кампаній всі стовпи району й міста заклеєно агітаційними матеріалами, всюди майорять прапори, стоять намети, а минає час і настає обов’язок звітувати – так ми жодного депутата не бачимо, адже вони отримали посвідчення депутата й заховались, злякавшись людей, які їх обрали.

Через рік такого “народного обранця” не те що не видно і не чутно – цей “бурхливий діяч” вже є загрозою для суспільства, адже, не спілкуючись із громадою, стає відірваним від життя мешканців та їхніх проблем.

Знаєте, мене дивують статті в засобах масової інформації про те, що чинна влада вже розподілила Україну та зокрема Київ для своїх колишніх і нинішніх можновладців: хто й де буде балотуватись; хто й де переможе.

У мене виникає питання: а ви не забули в громади запитати, кого б ми хотіли бачити своїм представником?

Тих, хто за 21 рік самостійності України встиг змінити таку ж кількість партій (перебігаючи з однієї до іншої в залежності від того, при владі ця партія чи в опозиції)?

Виникають інші законні питання: де ці “бурхливі діячі” ховались після того, як їх вже неодноразово обирали депутатами? де результат вашої роботи, окрім балаканини?

Упевнений, що життя пересічного українського депутата (хронічно хворого відсутністю моральних якостей) в рази покращилось під час такого псевдодепутатства, на відміну від тих людей, які довірились йому.

Ці “державні діячі” нічого нового й доброго запропонувати не в змозі, адже людина, яка десятками років перебуває при владі, відірвана від реального життя. Ці “бурхливі діячі” беруть приклад з таких же оточуючих бюрократів, які піклуються лише про власну забезпечену старість, старість своїх дітей і, напевно, онуків.

Чесній, порядній людині тепер вкрай важко(завдячуючи вищезазначеним “бурхливим діячам”) переконати суспільство, в тому, що є такі, хто прагне нарешті довести всім: на цій землі є чесні й порядні люди не тільки до отримання владних повноважень, а й після. Люди, які дійсно працюють на інтереси громади.

За нагоди відвідайте сайт Київської міської ради та подивіться прізвища тих депутатів ради, які зараз представляють наші інтереси в Києві та поставте їм (або собі), питання:

– що корисного зробили під час перебування при владі ці “бурхливі діячі” для району та міста (маючи надвеликі повноваження)?;

– чи були помічені ці особи серед тих, хто перешкоджав забудові парків та скверів (ймовірніше, їх можна було помітити у владних кабінетах під час виділення земельних ділянок та в кабінетах будівельних компаній)?;

– які посади ці особи обіймали до балотування (щонайменше директори підприємств та “династійні” можновладці)?;

– від якої партії ці особи балотувались і в якій партії перебувають зараз (хронічні “тушки”, які зраджують всіх)?;

– чому в місцях скупчення людей працюють приватні перевізники, замість нових регулярних маршрутів громадського транспорту, і відповідно надходження грошей за проїзд у бюджет міста, а не до приватної кишені?;

– чому через засилля підприємців, що переважно працюють напівлегально, неможливо спокійно пройти повз станції метрополітену?;

– скільки ще століть мешканцям Дарницького району жити, вдихаючи “аерозольне повітря” Бортницької станції аерації та сміттєзаводу “Енергія”?;

Після наведених вище аргументів Ви й досі вірите в те, що ці “тушки” представляють та захищають Ваші інтереси? Що ці директори та мільйонери живуть таким саме життям, як і ми (скільки отримали чесно зароблену заробітну плату, стільки ж і витратили)? Що ця “псевдо еліта” турбується про покращення нашого життя? Зазначаємо, що Всеукраїнське об’єднання “Свобода” працює постійно, а не під час оголошення виборчої кампанії.

травня 5, 2012

Відбулася акція протесту на Ревуцького 7в

IMG_4658

05 травня 2012 року батьки вихованців дитячого садочку №138 за підтримки представників Дарницької РО ВО “Свобода” провели мітинг біля скандальної забудови 25-ти поверхівки на Ревуцького 7в.

На зустрічі батько вихованця дитячого садочку пан Віктор розповів присутнім про ситуацію яка склалася довкола цього будівництва, проінформував присутніх про низку порушень з боку забудовника.

Також протягом двох годин було зібрано 200 підписів проти цього будівництва, перехожі радо підтримували  ініціативо висловлюючи своє обуруння щодо нинішньої політики розбудови міста Києва.

Було прийнято рішення про то, що наступна акція відбудеться 15 травня 2012 року о 18.00. На заході будуть присутні журналісти.

Просимо всіх приєднуватися.

Більш детально про ситуацію навколо садочку   http://dar-svoboda.org/?p=753

травня 3, 2012

«Київміськбуд» і скалочка, або інвестиції у похорон столиці

дитячий садок 4

Золота формула «народних забудовників» від «Київміськбуду», як і переважної більшості їх колег, яким тою чи іншою владою дозволено будувати у Києві досить проста. Її сьогодні вам розповість практично кожна бабуся, або навіть підліток.

Знаходиться більш-менш ласий шматочок столичної земельки, який відрізняється від решти хоча б таким: центральна частина міста, затишний облаштований мікрорайон, готова інфраструктура (дороги, інженерні мережі, садки та школи, магазини, транспорт). Саме ці показники покликані вражати та насправді вражають потенційного інвестора у майбутнє житло. Вартість якого де більше складається з інвестицій вже у дозволи та схеми захисту об’єкту будівництва.

Планове будівництво мікрорайонів  одночасно з об’єктами соціальної інфраструктури київських будівельників як київську владу вже давно цікавлять. Цікаві лише великі та швидкі гроші. Як все це досягається? Дуже просто, схема працює як годинник. Вишукується гарна земельна ділянка і питання її оренди з метою будівництва, вноситься на розгляд Київради вже під визначеного забудовника. Зауважу, ніякого конкурсу з найгарнішого проекту будівництва, з одночасного розв’язання міських проблем, розвитку інфраструктури не здійснюється, відбувається лише один конкурс – конкурс пропозицій задля успішного голосування. Здогадуєтьсь яких? Отож. Є чутки, що результатам цих конкурсів заздрять навіть однопартійці, яким вдалося пройти до ради вищого рівня.

А що лишається далі, лише умовно дріб’язок. Є найбільш поширені два варіанти як розпочати будівництво:

- раптово без більшості дозвільних документів під вивіскою наприклад «Київміськбуду», мовляв самий правильний та ніби самий державно-комунальний підрядник, що з’їсть з будівництва будь-який непотріб, як що чогось не добудує. А тим часом тихенько але швиденько оформлювати всі дозвільні папери, як кажуть в Одесі «ти жар – риба буде»,

- або трохи почекати поки всі забудуть про рішення Київради, погодити межі буд майданчику з керівництвом сусідніх шкіл або дитсадків, питання технічних умов підключення з Київенерго та Київводоканалом, з ними ж питання будівництва в охоронних зона їх інженерних мереж, з мешканцями прилеглої до забудови території, ніби провівши громадські слухання з питань будівництва взагалі в іншому кінці району – на вул. Вірменській. І коли терміни оскарження будь-яких документів вже скінчилися, а керівники дозвільних установ та організацій тричі або більше змінилися, сміливо розпочати будівництво.

Далі лише діє схема прикриття. Схема не складна. Бо умови попередньо укладених будівельниками інвестиційних угод з дозвільними кабінетами включає в себе також і послуги захисту. За скаргами мешканців, батьків дітей, просто свідомих громадян на існування відверто наявних недоліків та порушень від усіх проінвестованих кабінетів йдуть відповіді: «що все законно», або «умови виконані», або «порушень не встановлено», або «досягнуто згоди», або «ваше звернення направлено для розгляду та відповіді у …», а там вже знов те саме.

І нарешті апогей містобудівного мистецтва по-київськи – справедливе судове рішення, проти якого, а ні голова, а ні прокурор нічого, навіть в межах закону, вдіяти вже не можуть. Спитаєте як це? Та дуже просто. Опором всім цім будівельним бандам не займається на сьогодні жодна політична сила, що представлена у Київраді та у Верховній Раді України. Тобто всім, за кого голосувала та чи інша частина киян на проблеми цих виборців м’яко кажучи «покласти резолюцію». Тобто народна опозиція чинній законній владі розпочинає народну боротьбу власноруч, хто як може. І в деяких кабінетах поважні чиновники крізь сльози дають пораду (тільки для своїх), що треба як найшвидше подати позов до суду про …, та про будь які незаконні дії з перелічених вище, і обов’язково з клопотанням про забезпечення позову у вигляді призупинення будівельних робіт, навіть юриста гарного і чесного порадять. І так все робиться гарно і відверто, що більшість громадян нарешті вірить і хтось таки подає позов. І алє оп, наш справедливий гуманних суд спочатку залишає клопотання без задоволення, а потім за принципом змагальності у судовому процесі визнає всі дії забудовників законними. А представники влади кажуть киянам що суд мав винести і виніс справедливе рішення за наявними у справі документами, а винні у цьому всьому наші попередники. І так по колу, і так ділі.

 

І приблизно така сама ситуація склалася і у мікрорайоні «Нова Дарниця 1» у Дарницькому районі столиці. У лютому 2012 року Київміськбудом розпочато будівництво 25-поверхового житлового будинку впритул до дитячого садка № 138.

Початок був хрестоматійний у вже далекому березні 2006 р. Київрада прийняла епохальне і найгуманніше рішення № 127/3218 “Про заходи щодо сприяння громадянам, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній “Еліта-Центр” та № 112/3203 “Про передачу земельної ділянки комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київське інвестиційне агентство” для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-культурного призначення та паркінгом на вул. Ревуцького, 7-в у Дарницькому районі м. Києва”. Справді гарна справа, і чому ж влада (як свідчать документи і центральна і міська) стала така добра саме до цієї категорії громадян, бо так «не щастило» ще майже нікому в цій країні. Бо це насправді бізнес проект під загальним гаслом «Допомога постраждалим від «Еліта-Центр». Вказаним постраждалим у майбутніх об’єктах будівництва «містом» насправді виділяється приблизно 2-2,5 % житла, тобто половина або чверть з зазвичай отриманих містом 5-10 %. З відси – будівництво житла для постраждалих від «Еліта-Центр», здійснюється за рахунок якогось спеціального бюджетного ресурсу, не забудовника, що отримав земельну ділянку, а як звичайно за рахунок нас з вами. А в чому ж тут бізнес? А в тому, що влада нічого не втрачаючи ніби будує житло для постраждалих, віддає ласі шматки землі чесним «народним» забудовникам, та ще тишком-нишком віддає недобудовані об’єкти «Еліта-Центр» (доречи арештовані правоохоронцями як речові докази по кримінальній справі) іншим не менш чесним забудовникам. І все це заради киян, як каже з усіх бігбордів пані Герега, яка доречи висловила здивування потраплянням тих самих киян до приміщення адмінбудівлі по Хрещатику, 36.

А далі як у відомій українській дитячій казочці «Лисичка зі скалочкою».

За часом майже всі вже забули про ті рішення Київради, мешканці прилеглих будинків заспокоїлися (бо не будують же) тим більш ділянка ефемерного Ревуцького, 7-в ні де не позначена, будівельники теж майже забули, бо вже на єдиному вільному клаптику вже збудували автопаркінг і нарекли його «Горлівська, 38/40», доречи – справжня адреса сусідньої багатоквартирної  гостинки. А потім хтось згадав, що є ще одна невиконана добра справа, і побігли у «РАЙОНО» та до директора дитсадку № 138 вмовляти їх як та лисичка про розміщення поруч з парканом дитсадка «тимчасового будівельного містечка», де будіть стояти вагончики будівельників, деяка техніка, та трохи ще чогось. І нарешті вмовили, бо деякі батьки бачили як колись вибігав занадто щасливий поважно-кримінальний представник «Київміськбуду» з дитячого садку певно з омріяним підписом. А далі все так, як у казці. Побудували тимчасове містечко. Переночувала будівельна «скалочка» на погодженому майданчику 2-3 роки спокійно, а потім (як вже казали) у лютому 2012 р. і пише будівельна «лисичка» на паркані: віддайте мені замість «скалочки» – будівництво 25-поверхового будинку. Оттака казочка малята, хто не заховався – я не винний.

 

Та ще один невеличкий проте, приємний для забудовника зиск від «Допомоги постраждалим від «Еліта-Центр», не треба спеціально організовувати зустрічний опір народному опору. Так звані постраждалі за допомоги свого внутрішнього зв’язку виходять на акції опору, те стають живим народним щитом між місцевими мешканцями та забудовниками, надійним та безкоштовним. Коли «постраждалих» не вистачає, «Київміськбуд» виводить своїх працівників у цивільному за друкованими гаслами високоякісної яскравою поліграфії «Поверніть житло постраждалим …» або «Київміськбуд» – народний забудовник».

Така ситуація була і на мітингу проти вказаної вище забудови 17 березня цього року. Де відмітилися навіть чесні журналісти з «1+1» та «ТРК Київ», які знімали все, і як буд. майданчик навіс на дитячими майданчиками дитсадка, і як заліз другою стороною паркану не те щоб в охоронну зону магістральних колектора (3 м в попереку) та теплотраси (1,2 м в попереку), а просто стоїть на них, і як діти прилеглих шкіл ходять в школу крізь будівельну техніку або автодорогою з обмеженою надто видимістю, і як під «одобрямс» присутніх міліціонерів співробітники приватної охоронної фірми (доречи теж міліціонери в минулому) застосували так би мовити «грубу фізичну силу» до представника управління освіти, яка не пропускала будівельну техніку на облаштований пішохідний тротуар. Проте в вечорі того ж дня у ефірі «1+1» у «ТСН новинах» люди побачили гарненький сюжет про те:

як міська влада піклується про киян і не тільки,

як справні хлопці-будівельники під надійною охороною народної міліції побудують 25-поверхівку на майже 200 квартир надто охайно на ділянці лише у 6 соток (дарма що вже виритий котлован вже більший). І що не зачеплять жодного дерева і жодної дитини у дитсадку № 138, і що будуть в ранці і після обід переводити (разом з ДАІ) школярів через дорогу. І що побудують будинок вишиною як найменш 75-80 м малесеньким краном вишиною лише у 45 м, який навіть, як що впаде то не долетить до будівлі садка, хіба що розчавить двійку-трійку необережних дітлахів на 4-х ігрових майданчиках. Та і те лише тих, чиї неуважні батьки не читають об’яв на паркані будівництва «Батьки! Не допускайте дітей на будівельний майданчик. Це небезпечно для життя».

І в завершення у противагу батькам дітей, що зібралися на мітингу, показали жіночку (ніби представницю постраждалих), що промовила приблизно таке (уважно жінка) «Ну і що з того, що на їх дітей впаде кран. А моїм – взагалі немає де жити».

Отаке реальне кіно, а про аналогічний репортаж «ТРК Київ» взагалі нема що казати.   Ще трохи про владу. Олександр Повлович, підтримав дарничан у ефірі телепрограми «Столиця з О.Поповим» що відбувся 13.03.12 на «ТРК Київ» ( прямий ефір цієї передачі знімається кожного тижня напередодні – у понеділок, а вівторок телефонний оператор під час ефіру лише щиро дякує за ваш дуже важливий дзвінок). Голова сказав навіть, що припинить це будівництво та позвільняє усіх винних, потім сам навіть відвідав будівництво проміж трудовими суботніми теледесантами. Проте будівельники цього чомусь аж ні як не злякалися, будують та й годі.

До цього, можливо лише додати, що відстань від виритого котловану до найближчого дитячого майданчику садка не більше 15 м, а до магістрального 3-метрового в попереку колектора – не більше 5 м. Вказаний садок  серед 300 вихованців відвідають також 4 групи дітей з особливими потребами. Будівництво не переривається навіть у «тиху годину», гуркіт від будівельної техніки у спальнях садка стоїть постійний, не кажучи вже про задимлення та запилення.

Далі все за схемою. У ініціативної групи потрохи, пухне купа листування зі всіма можливими інстанціями. Пухне така ж купа брехливих відповідей. Вже майже всі хором тихенько питають, чи скоро довго чеканний позов, бо вже може совість не дозволяє далі брехати людям. Отак тяжко зараз чиновникам у м. Києві. Аби ще кіно про тебе не зняла якась сволота.

Отакий колообіг інвестицій у місті:

-людина інвестує у майбутнє житло, навіть не законне, проте дуже привабливе і таке за картинкою гарне і безпечне, 

-будівельники інвестують у дозвільні кабінети,

-а всі разом у розбудову міста Києва або його похорон.

                                                                                                                                                                    Віктор Кравченко ,

                                                                                                                                                                    ініціативна група

Лічильник