Останні новини

грудня 27, 2011

Презентація Дарницької районної організації ВО “Свобода”

5 листопада 2011 року у Києві відбулася презентація Дарницької районної організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Під час заходу керівництво Київської міської та Дарницької районної організації розповіли мешканцям району про діяльність свободівців на Дарниці, політичну ситуацію в Україні, джерела фінансування націоналістів, шляхи відновлення самоврядування, молодіжну роботу, про плани на майбутнє.

З десятої години ранку дарницькі націоналісти розставили намети на входах у парк і роздавали місцевим мешканцям свободівські газети, прапорці та запрошення на презентацію, яка розпочалась о 16-00 біля паркової сцени. Незважаючи на прохолодну погоду, на захід прийшли близько сотні дарничан з дітьми, які одразу вподобали свободівські прапорці.

Заступник голови Дарницького осередку Денис Лупачов розповів про соціально-віковий склад “Свободи”, історію дарницького організації та плани на майбутнє. Потім слово взяв керівник мікрорайонного осередку Костянтин Ференець. Свободівець розкритикував знищення самоврядування у Києві через рішення Київради про ліквідацію районних рад та озвучив пропозиції “Свободи” щодо відновлення самоврядування району та Києва.

Велику зацікавленість дарничан викликав виступ керівника економічної ради районної організації Олексія Несіна, адже він стосувався джерел фінансування “Свободи”. Свободівець повідомив, що Всеукраїнське об’єднання “Свобода” живе за рахунок партійних внесків, добровільних пожертв, також організацію фінансує дрібний та середній бізнес. Він запропонував усім охочим долучитися до фінансування “Свободи”, вносячи пожертви в скриньку. Дарничани радо відгукнулися на цей заклик.

Керівник Дарницької міської організації ВО “Свобода” Руслан Андрійко розповів про діяльність молодіжної організації, акції прямої дії та боротьбу з незаконними забудовами, а також закликав дарничан ставати до лав націоналістів і спільно боротися за соціальну і національну справедливість.

Останнім виступив голова Київської міської організації ВО “Свобода” Андрій Іллєнко. Він розповів про політичну ситуацію в Україні, ідеологію партії та позицію “Свободи” щодо продажу землі сільськогосподарського призначення.

грудня 23, 2011

Право Дарницької громади на місцеве самоврядування

дарницька

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади міста на участь в управлінні справами місцевого значення, в тому числі – справами районів у місті, в яких громадяни проживають. Дане право є одною із базових основ демократичного державно-політичного ладу, яке прямо закріплюється статтями 1, 140 Конституції України. Територіальна громада міста є формою самоорганізації суспільства за адміністративно-територіальним принципом, відповідно, в місті з районним поділом такою формою самоорганізації виступає територіальна громада району. Абсолютно нормальним, та навіть більше – потрібним явищем є участь такої одиниці суспільної самоорганізації у вирішені ключових проблем міського та районного рівня. До таких належить, наприклад, формування стратегії розвитку інфраструктури певної адміністративно-територіальної одиниці, вирішення конкретних комунальних, господарських, екологічних проблем місцевого значення, питань благоустрою території і т.д. Участь у вирішені проблем місцевого значення територіальна громада може брати безпосередньо через місцеві референдуми, громадські слухання або ж через свої представницькі органи місцевої влади – місцеві ради. Виходячи з того, що єдиним джерелом влади в державі є народ, що, до речі, закріплюється в статті 5 Конституції України, робимо висновок, що територіальні громади жителів адміністративно-територіальних одиниць мають повне право формувати органи місцевої влади та контролювати їх діяльність. Говорячи в цьому аспекті про столицю України – місто Київ та право київської громади на місцеве самоврядування, слід звернути увагу на кількість населення міста, яка складає близько 4 мільйонів жителів. При цьому, враховуючи розміри і кількість населення, повністю логічним з огляду на зручність та оптимальність управління виглядає поділ міста на 10 районів. І з 1990 року систему представницьких органів місцевого самоврядування в Києві складали міська рада та районні ради. Міська рада вирішувала питання загальноміського рівня, на районні ж ради покладалося вирішення локальних проблем районного рівня, що значно спрощувало та оптимізувало процес вирішення низки технічно-організаційних питань та надавало районним громадам реальну можливість більш оперативно вирішувати нагальні проблеми. Голова районної ради, тобто, один із представників громади, за посадою автоматично ставав головою районної державної адміністрації – виконавчого органу районної ради, який паралельно виконує функції місцевого органу державної влади. Така модель діяла у столиці 20 років, і хай з певними проблемами, але все ж виконувала функцію органу місцевого самоврядування і була реальною формою реалізації прав громади на участь в управлінні справами районного масштабу. Але у вересні 2010 року, навіть не поцікавившись думкою громади, Київська міська рада, вийшовши за межі своїх повноважень, наданих їй Законом, ліквідувала районні у місті ради. Таким чином київська громада – жителі столиці – були позбавлені можливості впливати на вирішення нагальних проблем районного рівня, брати участь в управлінні районами, в яких вони мешкають. Крім того, за той рік, що минув після ліквідації колегіального виборного органу районної громади, стала помітна відсутність поліпшення у вирішенні цих проблем, а в багатьох випадках навіть помітні погіршення; принаймні, оперативності та кращої якості організації управління районами не стало, навіть навпаки, а голова районної державної адміністрації замість обраного громадою представника тепер призначається Указом Президента. Тим цинічнішим та безглуздішим виглядає формулювання в рішенні, яким ліквідували районні ради: “з метою вдосконалення організації управління районами в місті Києві Київська міська рада вирішила…”. Тож, міська рада, замість виконання своїх обов’язків перед громадою міста у забезпеченні найоптимальнішої організації управління містом, вирішенню проблем та питань громади, реалізації та захисту їх прав – обмежила громаду в її правах, усунувши від можливості впливати на ситуацію в районах, ускладнила процедуру надання адміністративних послуг громадянам. Тим самим міська рада фактично знехтувала правами та інтересами громади, зрадивши її, а отже, поставила себе поза законом. І якщо поглянути на цю ситуацію крізь призму того, що в цілому за останній рік відбувається в державі, здається, що ліквідація районних рад у Києві є одним із кроків до узурпації влади однією партією та повного знищення демократії в державі. В результаті складається дивна ситуація: посадові особи органів влади, яких фактично громада наймає на роботу і платить їм заробітну плату, вирішили, що вони “пани” і вирішили перетворити громаду на своїх “кріпаків”. Звісно, такі дії міської ради не могли бути непоміченими. Їх помітили: намагаючись захистити демократичні цінності, права, свободи та інтереси громади, ще у березні 2011 року свободівці Станіслав Беляєв та Павло Шумейко подали позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання незаконним та скасування вищезгадуваного рішення Київради. І тут виявилося, що не всі судді розуміють суть та природу місцевого самоврядування й інституту влади, та ще й якось по-своєму читають Закон, бо не помічають відвертого порушення його норм, проте помічають там положення, яких не існує. В результаті суд першої інстанції відмовився навіть відкривати провадження у справі. Але все ж відкрив…після того, як позивачі подали апеляційну скаргу і виграли справу. Проте, все ж відкривши провадження, провівши 4 судові засідання, в ході яких сторона позивача чітко і ґрунтовно озвучила свої доводи з посиланням на законодавство, в той час як представник Київради жодного обґрунтованого та переконливого доводу не надав – (все та ж суддя Шарпакова, яка весною відмовила у відкритті провадження, у зв’язку із чим позивачі подавали клопотання про відвід судді, яке було відхилено) винесла рішення про відмову у задоволенні позову, навіть не оголосивши мотивації цього рішення і пообіцявши видати саме рішення лише на п’ятий робочий день, чим ускладнила процес підготовки апеляційної скарги. Втім, незважаючи на труднощі, апеляцію все ж буде подано і права громади на самоврядування свободівці боронитимуть до кінця. І будемо вірити у правосвідомість та порядність суддів апеляційної інстанції. Прикро інше: з погляду на цю ситуацію і те, що відбувається в державі, складається враження, що закони існують лише для нас – громадян, для громади, а не для влади та суддів. Втім, так бути не повинно, так тривати довго не може і не буде. В цій ситуації громада має чітко розуміти, що її сила в єдності, і саме вона має дати свою оцінку та відправити цю владу, цей режим у відставку й самостійно відновити свої порушені права.

                                                                                                                         Станіслав Беляєв

грудня 20, 2011

Київська “Студентська Свобода” організувала подорож до замку Святого Миколая для дітей з трьох дитбудинків

x_add939d8

 

Протягом місяця київські студенти проводили збір коштів та речей для дітей, позбавлених батьківської опіки. За цей час свободівці та небайдужі українці зібрали 9700 гривень. Також було зібрано багато речей, одягу, взуття, іграшок, постільної білизни, українських книжок. Ініціативу націоналістів підтримали студенти Авіаційного університету, які відвідали Фастівський дитбудинок. 19 грудня 2011 року “Студентська Свобода” та Дарницька РО ВО “Свобода” спільно з Українською православною церквою Київського Патріархату та іншими організаціями облаштували на території Дарницького району садибу Святого Миколая. На захід прибула величезна кількість дітей, здебільшого з дитячих садочків району. Також свободівці запросили та забезпечили дітей з трьох дитячих будинків Київської области: благодійна організація “Місто щасливих дітей” (Київ, 12 дітей), дитячий будинок сімейного типу Родина Соломахіна (Бориспіль, 9 дітей) та дитячий будинок сімейного типу Родина Абаєвих (Бориспіль, 10 дітей). На території садиби відбувався концерт для дітей, казкові герої вітали малюків зі святом, проводили ігри та конкурси. Також там встановили та прикрасили велику ялинку. Діти заходили до замку Миколая, де мали змогу подивитися виставу. Кожен малюк отримав солодкий подарунок з рук господаря свята. Церемонію запалення ялинки очолив ініціатор і організатор свята – настоятель Церкви святого Миколая отець Віталій. Після запалення ялинки дітей та батьків привітав голова Сумської організації ВО “Свобода” Ігор Мірошниченко, який поділився спогадами з дитинства та висловив надію, що Святий Миколай скоро витіснить з української ментальності “Дєда Мароза”. Голова “Студентської Свободи”, а за сумісництвом в.о. голови Дарницької районної організації ВО “Свобода” Руслан Андрійко зазначив: “Свята Миколая з нетерпінням чекають усі малюки. Приємно усвідомити, що цього року відчули радість також діти, позбавлені батьківської опіки. Малюки були по-справжньому щасливі, адже подібні свята вони бачать рідко. Я хочу привітати всіх дітей та дорослих зі Святом Миколая і побажати здійснення мрій та висловити сподівання, що в найближчому майбутньому кожна дитина в Україні буде мати маму і тата, адже про це мріє кожен мешканець дитячого будинку. Передаю подяку від дітей усім добродіям, які долучилися до збору коштів і завдяки яким свято стало можливим. Зібрані кошти, одяг та книжки буде доставлено в дитячі будинки Київщини протягом новорічних свят. Закликаємо інші організації підтримати ініціативу “Студентської Свободи”. Прес-служба ВО “Свобода”

грудня 10, 2011

Дарницька «Свобода» втрутилася у «болісну» ситуацію навколо будівництва мосту на території урочища «Осокорки»

68

Днями до Дарницької районної організації Всеукраїнського об’єднання „Свобода” з проханням про допомогу звернулися власники земельних ділянок в урочищі Осокорки. Люди обурені, адже згідно Генерального плану міста Києва та його приміської зони на період до 2025 року через їхні ділянки планують прокласти міст. Попри те, що згідно статті 17 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” Генеральний план населеного пункту має розроблятися та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, думкою власників садових будиночків на Осокорках влада на чолі з Поповим цікавитись не стала.

Занепокоєні такою «новиною» мешканці Осокорків скликали термінові збори, на які запросили члена Дарницької районної організації ВО „Свобода” Несіна Олексія. На зборах обговорювалася майбутня стратегія щодо методів захисту земельних ділянок.

Свободівець під час зборів зазначив: «Свобода» має величезний досвід протистоянню рейдерським захопленням, незаконним забудовам. Наші юристи – одні з найкваліфікованіших у цих справах. Та успіх залежить в першу чергу від активности самих мешканців”.

Шляхом голосування учасники зборів одностайно вирішили координувати свої дії з націоналістами, оскільки, як зазначила одна з учасниць зборів, жоден з учасників зборів не має такого колосального досвіду у боротьбі проти рейдерського свавілля.

Учасники зборів також ухвалили звернення до міської влади та розпочали збір підписів проти будівництва мосту на їх земельних ділянках

Повний текст звернення подаємо нижче:

«Вивчаючи Генеральний план міста Києва та його приміської зони на період до 2025 року із здивуванням виявили прокладання мосту через територію наших дачних ділянок. Пропонуємо виключити з Генерального плану міста Київ та його приміської зони на період до 2025 року дорогу, магістральну вулицю від проспекту Науки у напрямку Осокорків, яка може передбачати будівництво мосту разом з шляхопроводом або насипом.

Обґрунтування:

Частина 1.

Невідповідність законодавству. Внесення вищезгаданого мосту(шляхопроводу) у Генеральний план міста Київ та його приміської зони на період до 2025 року не відповідає законодавству України, зокрема, з наступних причин. Територія по якій, як планується, проходить вищезгаданий міст (шляхопровід) перебуває у нашій приватній власності, або віддана у користування, зайнята зеленими багаторічними насадженнями та відповідними садовими будинками. Ця територія з 1957 року використана для організації відпочинку громадян. Відповідно до чинних статутів садівничих товариств, прийнятих у відповідності до діючого на час прийняття законодавства, основною метою при використанні садівничим товариством наданих земель є організація колективного саду, створення умов для культурного проведення вільного часу членів товариства та їх сімей, зміцнення здоров’я. Використання вільного часу з метою його культурного проведення та зміцнення здоров’я є відпочинком в контексті визначень “Земельного кодексу України” з урахуванням законодавства в цілому. Садівничі товариства використовують, надані їм у безстрокове користування землі, для організації відпочинку. Згідно п.6 статті 35, статей 50 та 51 “Земельного кодексу України” ці землі належать до земель рекреаційного призначення. Сам міст (шляхопровід) і процес його будівництва є джерелом шуму та забруднення повітря. Шум та забруднення повітря є факторами, що негативно впливають на здоров’я людини та стан зелених насаджень. Шум та забруднення повітря може перешкоджати використанню рекреаційних земель за призначенням і може вплинути на природний стан цих земель. Діяльність з планування на землях рекреаційного призначення, зайнятих зеленими насадженнями, будівництва мосту (шляхопроводу) спричиняє масове знищення зелених насаджень (ствердження відповідно до чинного законодавства.)

 

Діяльність з планування на землях рекреаційного призначення будівництва мосту (шляхопроводу) є невід’ємною частиною діяльності з будівництва мосту (шляхопроводу) на цій території і, відповідно, може перешкоджати використанню рекреаційної території за призначенням, а також може негативно вплинути на природний стан цих земель. Згідно частини 3 статті 52 “Земельного кодексу України” на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Планування будівництва мосту (шляхопроводу) спричиняє ліквідацію наших садових будинків. Більше того будівництво мосту (шляхопроводу), завдяки негативному впливу на здоров’я людини та природний стан рекреаційних земель зруйнує більшу частину рекреаційної території у сенсі її рекреаційного значення. Відповідно зруйнується значення об’єктів стаціонарної рекреації. Таким чином, планування будівництва мосту (шляхопроводу) спричиняє руйнацію об’єктів стаціонарної рекреації. Садові будинки є “іншими об’єктами стаціонарної рекреації” згідно Земельного кодексу України. Згідно статті 2 закону “Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах”, заборонено ліквідацію та руйнування об’єктів стаціонарної рекреації, визначених Земельним кодексом України на ділянках зайнятих зеленими зонами та зеленими насадженнями. Відповідно до статті 4 закону “Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах” органи місцевого самоврядування при прийнятті рішень про розроблення містобудівної документації та її затвердженні передбачають збереження площ земельних ділянок рекреаційного призначення одночасно розширення площ земельних ділянок рекреаційного призначення.

Частина 2.

Невідповідність інтересам громадян. Ми вважаємо, що Проект Генерального плану міста Київ та його приміської зони на період до 2025 року в частині будівництва дороги, магістральної вулиці від проспекту Науки у напрямку Осокорків з можливим будівництво мосту разом з шляхопроводом або насипом є таким, що не відповідає нашим інтересам, як членів садівничого товариства власників та користувачів земельної ділянки. Вимагаємо врахування нашої Пропозиції виключити з Генерального плану міста Київ та його приміської зони на період до 2025 року дорогу, магістральну вулицю від проспекту Науки у напрямку Осокорків, яка може передбачати будівництво мосту разом з шляхопроводом або насипом.

Частина 3.

Неефективність та погані функціональні якості. Існує проблема перевантаженості Південного мосту, яка на нашу думку є першочерговою. Кількісний підхід у цьому питанні є неприпустимо хибним. Будівництво мосту(шляхопроводу) від проспекту Науки у напрямку Осокорків до оз. Мартишів є неефективним використанням ресурсів та коштів. Він не відводить транзитний потік, та суттєво не збільшує пропускну спроможність, коли люди їдуть на роботу з лівого берега на правий. На нашу думку, набагато більш ефективним є варіант будівництва дороги або шляхопроводу з Харківської площі по вулиці Колекторній, з тунелем під Дніпром до вулиці Промислової, вздовж річки Либідь до вулиці Кіквідзе. При цьому довжина тунелю складає 1700 метрів. Розуміємо можливі труднощі, зокрема, з перенесенням деяких опор високовольтних електромереж, але будівництво цієї дороги разом із будівництвом південного тунелю дійсно зможе вирішити завдання зі збільшення пропускної спроможності автомобільних переходів через р. Дніпро таким чином аби ліквідувати цю проблему на довгі роки. З огляду на перспективу будівництва нових районів, до переваг цього варіанту можна також віднести суттєво більшу екологічну привабливість та, меншу на 2 км відстань до центру міста рахуючи від південного кінця оз. Мартишів. Більше того, з’явиться можливість дістатися до центру міста, як через Московську або Либідську площу так і по вул. Кіквідзе, на вибір. Згідно статті 17 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” Генеральний план населеного пункту має розроблятися та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Внесення до Генерального плану мосту від проспекту Науки у напрямку Осокорків не узгоджується з такими головними напрямами містобудівної діяльності як захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально-побутових факторів; забезпечення високих архітектурно-планувальних, функціональних і конструктивних якостей об’єктів містобудування.

Пропозиція не обмежує можливості, будь яких, осіб чи установ, щодо виконання обов’язків зі створення транспортної інфраструктури запланованих до будівництва районів. Зокрема, можливе включення до генерального плану міста Києва тунелю від проспекту Науки у напрямку Осокорків до оз. Мартишів або тунелю від вулиці Промислової до вулиці Колекторної. Прийняття пропозиції призведе до узгодження генерального плану з вимогами законодавства України. Пропозиція є передбаченим законом засобом доведення змісту відповідних законних інтересів до замовника генерального плану, подана у відповідності з законодавством, містить законні вимоги і підлягає врахуванню згідно статті 5 закону “Про основи містобудування».

 

 

грудня 5, 2011

Дарницька “Свобода” провела виставку “Народна Війна”

4

3-4 грудня 2011 року Дарницька “Свобода” проводила виставку “Народна Війна”. Захід відбувся в Дарницькому районі на території парку Таращанець. Виставка присвячена трагічній та героїчній сторінці в історії України – періоду державотворення часів УНР, Гетьманату, Директорії та повстанському рухові в Україні у період з 1917 по 1932 рік.

Відвідувачі виставки мали змогу ознайомитися з архівними документами та фотографіями, які проливають світло на правдиву українську історію. На виставці були молоді історики свободівці, які відповідали на питання перехожих.

Виставка викликала значний інтерес серед мешканців Дарниці. Для багатьох виставка стала справжнім відкриттям. Багато перехожих розповідали про свої втрати під час голодомору, адже в Україні напевно немає жодної сім’ї, яка б не постраждала від репресій, організованих комуністичним режимом.

Ініціатор та організатор виставки – свободівець Володимир Бохняк, коментуючи захід, зазначив: “Виставка Народна Війна розкриває всю правду про знищення українців, яке почалось після більшовицького перевороту. Воно супроводжувалось знищенням української мови, культури, традицій, духовності. Нажаль цю правду сьогодні не почуєш ні в шкільних, ні в університетських курсах історії. Основна мета виставки показати, що українці давали запеклу відсіч окупанту, нищили окупаційну адміністрацію. Саме через це більшовики були змушені вдатися до терору голодом, який був на всіх етнічних українських землях. Пам’ятати про трагічні сторінки минулого потрібно для того, щоб не допустити їх в майбутньому”.

                                                                                                        Прес-служба ВО “Свобода”


Лічильник